Мікроскопічний вигляд вірусу ГГНС

Заняття № 9

Тема: Геморагічна гарячка з нирковим синдромом.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Геморагічна гарячка з нирковим синдромом - гостра вірусна природно-осередкова хвороба, що характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією, своєрідним ураженням нирок і розвитком тромбогеморагічного синдрому.

Таксономія збудника геморагічної гарячки з нирковим синдромом:

Родина: Вunуaviridae

Рід: Hantavirus

Вид Збудник геморагічної гарячки з нирковим синдромом - ГГНС

Збудник геморагічної гарячки з нирковим синдромом відноситься до родиини Bunyaviridae і виділений в окремий рід Hantavirus, який включає цілий ряд сероварів, з яких 4- Hantaan (корейська геморагічна гарячка), Puumala(епідемічна нефропатія), Seoul и Belgrade викликають захворювання, відоме під назвою ГГНС.

Найбільш важкий перебіг мають захворювання, викликані вірусами 1-го серовара; найбільш легко - викликані вірусами 2-го серовара.Малопатогенними вважають віруси так званого недиференційованого серовара.

Морфологія:

Збудник ГГНС – сферичний РНК-вмісний арбовірус діаметром 80-110 нм.

Резистентність: Чутливий до ефіру, хлороформу, ацетону, бензолу, ультрафіолетових променів. Відноситься до ІІ групи патогенності.

Антигенна структура вірусу геморагічної гарячки з нирковим синдромом:

Геном представлений сегментарною РНК(малий, середній, великий сегменти), які кодують 4 білки: білок нуклеокапсиду (NP), поверхневі оболонкові глікопротеїни G1 і G2, а також РНК-залежну РНК-полімеразу. Нуклеокапсидний білок є основним структурним білком і головним антигенним компонентом хантавирусів.

Епідеміологія геморагічної гарячки з нирковим синдромом:

Джерелом інфекції є гризуни (руда полівка, велика полівка, польова і лісова миша та ін.), що виділяють вірус з сечею і фекаліями.

Зараження людини відбувається повітряно-пиловим шляхом при вдиханні з повітрям пилу, що містить висохлі частки випорожнень гризунів, а також аліментарним шляхом і через пошкоджену шкіру при контакті з гризунами і їх випорожненнями. Серед гризунів можлива трансмісивна передача збудника. Зараження людей один від одного не відбувається. Це сезонне захворювання. Підйом захворюваності доводиться на літні і осінні місяці, що обумовлено польовими роботами, масовим виїздом людей за місто, міграцією гризунів та ін. Захворювання зареєстровані в лісовій і лісостеповій зонах.

Основні етапи патогенезу геморагічної гарячки з нирковим синдромом:

Вхідними воротами для збудників є слизові дихальних шляхів і травного каналу, пошкоджена шкіра. Після фази репродукції вірусу в клітинах системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ) виникає фаза вірусемії, яка і зумовлює початок хвороби з розвитком загальнотоксичних проявів. Внаслідок вазотропної дії вірусів (як безпосередньо, так і в результаті виділення біологічно активних речовин, накопичення циркулюючих імунних комплексів) наступає ушкодження кровоносних каплярів, що призводить до плазмореї, зменшення ОЦК, порушення мікроциркуляції, виникнення мікротромбів. Підвищення проникності капілярів у поєднанні з синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові зумовлюють розвиток геморагічного синдрому. Особливо виражені зміни виникають у нирках з розвитком серозно-геморагічного набряку. Останній спричинює стиснення канальців і збиральних ниркових трубочок з заповненням канальців фібрином, розвиток обструктивно-сегментарного нефрозу, зниження клубочкової фільтрації, порушення канальцевої реабсорбції і як результат викликають олігоанурія, масивна протеїнурія, азотемія, електролітний дисбаланс, ацидоз.

Клініка:

 Провідними симптомами ГЛПС є висока лихоманка, гіперемія і одутлість обличчя, виникнення з 3-4-го дня хвороби геморагічного синдрому і порушення функції нирок у вигляді олігурії, масивної протеїнурії і азотемії з подальшою поліурією. Хвороба характеризується циклічною течією і різноманіттям клінічних варіантів.

Інкубаційний період ГЛПС триває від 4 до 49 днів, частіше 14-21 день.

У перебігу хвороби виділяють чотири періоди:

1. гарячковий(1-4-й день хвороби);

2. олігуричний(4-12-й день);

3. поліурічний(з 8-12-го по 20-24-й день);

4. період реконвалесценції.

Імунітет після перенесеної геморагічної гарячки з нирковим синдромом:

Перенесена інфекція залишає стійкий довічний типоспецифический імунітет

Методи лабораторної діагностики:

1.Експрес-методи діагностики

2.Вірусологічний метод

3.Серологічний метод

Лабораторна діагностика геморагічної гарячки з нирковим синдромом:

Препарати, що використовуються для лікування та профілактики геморагічної гарячки з нирковим синдромом:

Засоби етіотропної терапії геморагічної лихоманки з нирковим синдромом відсутні; лікування симптоматичне.

 Профілактика спрямована на винищування гризунів в природних вогнищах, на виключення контакту людей з гризунами і їх випорожнюваннями і можливості забруднення випорожнюваннями гризунів продуктів харчування і води. При необхідності розміщення людей в природних вогнищах геморагічної лихоманки вибирають місця, не населені гризунами, очищають їх від бур'яну, трави. кущів, вітролому. Специфічна профілактика не розроблена.

ДОДАТОК А

Мікроскопічний вигляд вірусу ГГНС