Побудова поздовжнього профілю траси.

Обробка технічного нівелювання.

Обчислення перевищень.

Перевищення між двома зв’яуючими точками обчислюють за формулами:

h'= З_чр– П_чр

h"= З_чв– П_чв

де З_чр; П_чр– задні відліки відповідно на чорному і червоному боках рейки; З_чв; П_чв– передні відліки відповідно на чорному і червоному боках рейки.

Різниця між перевищеннями, що обчислені за чорними і червоними боками рейок, не повинна перевищувати ±5мм. Обчислені перевищення, в залежності від знаку, записують до таблиці. Визначають середнє перевищення:

h_сер=(h' + h")/2

Значення середнього перевищення округлюють до 1мм, і в залежності від знаку записують до таблиці.

Посторінковий контроль.

Для здійснення посторінкового контролю обчислення перевищень знаходять суми відліків по рейках і перевищень. Контролем правильності обчислень на кожній сторінці журналу є додержання рівностей, мм:

(ΣЗ –ΣП)/2 (Σh)/2 = Σh_сер

ΣЗ = ΣЗ_чв+ ΣЗ_чр

ΣП = ΣП_чв+ ΣП_чр

Визначення нев’язки нівелірного ходу.

Нев’язка нівелірного ходу, мм:

ƒh = Σh_сер – Σh_т

де Σh_сер– алгебраїчна сума середніх перевищень між з’язуючими точками нівелірного ходу, мм; Σh_т – теоретична сума перевищень, мм:

Σh_т = НR_р2 – НR_р1

де НR_р2; НR_р1 позначки реперів.

Нев’язка в перевищеннях в’язуючих точок не повинна перевищувати граничну допустиму нев’язку ходу технічного нівелювання, мм:

ƒh_доп= ± 50√L

де L – кількість кілометрів у ході.

Якщо кількість станцій нівелювання перевищує 25 на 1 км ходу, то допустиму нев’зку обчислюють за формулою, мм:

ƒh = ± 10√n

де n – кількість станцій у ході.

Якщо фактична нев’язка не більша від допустимої

ƒh = ≤ƒh_доп

то в середні перевищення вносять поправки з оберненим знаком нев’язки, які знаходять з виразу:

δ_h =ƒh/n

Обчислення позначок зв’язуючих точок.

Позначки зв’язуючих точок обчислюють послідовно, починаючи з першої, за правилом: позначка наступної точки дорівнює позначці даної плюс виправлене перевищення між ними, м:

Н₁ = НR_р1 + h₁

Н_n= Н_n–1 + h_n

де Н₁; Н_n; Н_n–1 – позначка першої, наступної і попередньої точок;

h₁; h_n – виправлені перевищення.

Обчислення позначок проміжних точок

І точок поперечників

Пзначки проміжних та точок поперечників обчислюють, використовуючи горизонт приладу, мм:

ГП = Н_А + α

Н_С= ГП – с

де Н_А; Н_С – позначки відповідно зв’язуючої та проміжної точок.

α; с – відліки на рейках, що встановлені відповідно на зв’язуючій і проміжній точках.

Розрахунок основних елементів кривих.

Вхідними даними для обчислення елементів кривих є кут повороту γ і радіус R.

Елементи горизонтальної кругової кривої визначають за допомогою спеціальних таблиць або за допомогою формул:

Т= R tgγ/2

K=πR γ/180°

Д= 2Т– К

Б= R/(sekγ/2 – 1)

де Т – довжина тангенсу; К – довжина кривої; Д – домір; Б – бісектриса; R –радіус кривої; R – кут повороту.

Початок і кінець кривої обчислюють за формулами:

ПК= ВК–Т

КК= ВК+Т–Д

За дирекцій ним кутом, першого відрізка та кутом повороту траси обчислюють дирекційні кути та румби наступних ділянок траси:

β_n+1 = β_n +φ_пр

β_n–1 = β_n +φ_лів

Побудова проектної лінії

1. На ПК 0 висоту насипу прийняти 1м.

2. Від ПК 0 до ПК 2 уклон і = – 0,005

3. Від ПК 2 до ПК 4 уклон і = 0,000

4. Від ПК 4 до ПК 6 уклон і = + 0,013

3. Побудова поздовжнього та поперечного

Профілів траси.

Поздовжні та поперечні профілі, як графічні моделі рельєфу місцевості по трасі лінійної споруди є обґрунтуванням інженерно геодезичних розрахунків при проектуванні за профілем. Поздовжні та поперечні профілі будують за матеріалами пікетажного журналу та журналу нівелювання.

Побудова поздовжнього профілю траси.

Поздовжній профіль траси будують на міліметрові в масштабах: горизонтальний 1:2000, вертикальний 1:200. Побудову роблять у такому порядку:

1) Унизу креслять сітку профілю з графами.

2) У заданому горизонтальному масштабі 1:2000 відкладають всі пікети і заповнюють графу відстаней. При цьому вказують тільки відстані від пікету до плюсових точок. Відстань 100м між пікетами, коли відсутні плюсові точки, не пишуть.

3) Заповнюють графу “фактичні позначки”, виписують їх із журналу нівелювання.

4) У графі “план траси” посередині проводять вісь траси, що умовно розвернута в пряму лінію, і умовними знаками відображають ситуацію вздовж траси.

5) У графі “грунти” вказують грунти вздовж траси відповідно до пікетажної книжки.

6) Напрям і довжину окремих прямих ділянок траси вказують у графі “план прямих та кривих”.

7) За даними граф “фактичні позначки” та “відстані” будують лінію профілю.