Примусові заходи медичного характеру

Та примусове лікування

ОCНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Поняття примусових заходів медичного характеру, їх юридична природа та основний кримінально-правовий зміст .

2. Види примусових заходів медичного характеру за КК України.

3. Особливості продовження, зміни або припинення примусових заходів медичного характеру за КК України.

4. Поняття примусового лікування, його юридична природа та основний кримінально-правовий зміст.

ЗАДАЧІ:

1. За незакінчений замах на умисне вбивство щодо Муленка була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК. Під час судового розгляду цієї справи в нього розвинувся реактивний психоз. Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи Муленко потребував застосування примусових заходів медичного характеру. У зв’язку з цим суд звільнив його від кримінальної відповідальності і застосував до нього примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Чи правильно суд вирішив справу Муленка?

2. В ухвалі суду в справі Тошина зазначено: «Вина Тошина у вчиненні умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, і хуліганства повністю підтверджена, але у зв’язку з тим, що він вчинив ці дії у стані неосудності, кримінальна справа відносно нього підлягає закриттю, а сам Тошин — госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом».

Дайте оцінку наведеному витягу з ухвали суду?

3. За заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження Рябошапку було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до 5 років позбавлення волі. Через 1 рік після початку відбування покарання виникли сумніви щодо його психічної повноцінності. У зв’язку з

321

цим Рябошапку госпіталізували до психіатричного закладу в примусовому порядку для проведення обстеження. Комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку, що Рябошапка перебуває у тяжкому реактивному стані, який розвинувся на фоні залишкових явищ органічного захворювання центральної нервової системи. За психічним станом він не здатний усвідомлювати свої дії і підлягає госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Як має вирішити справу суд?

4. За умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони щодо Титарєва була порушена кримінальна справа за ст. 124 КК. На стадії досудового слідства судово-психіатрична експертиза встановила, що він страждає на шизофренію в параноїдальній формі, а тому щодо вчиненого ним суспільно небезпечного діяння є неосудним. У зв’язку з надмірною агресивністю й озлобленістю хворого комісія лікарів-психіатрів визнала, що стосовно Титарєва необхідно застосувати примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Варіант. Під час розгляду справи в суді було встановлено, що Титарєв заподіяв тяжке тілесне ушкодження, перебуваючи в стані необхідної оборони і не перевищивши її меж.

Як має вирішити справу суд?

5. За вчинення насильницького грабежу Дронь був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Дроня були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через 4 роки 3 місяці Дронь одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру були щодо нього припинені.

Варіант. За ч. 2 ст. 186 КК Дронь був засуджений до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Чи підлягає Дронь покаранню за вчинений ним злочин?

6. За ч. 2 ст. 17, ст. 94 КК 1960 р. Локтєва за замах на умисне вбивство засуджено до позбавлення волі на строк 8 років із за-

322

стосуванням на підставі ч. 2 ст. 14 КК 1960 р. примусового лікування від алкоголізму. Через півроку після початку відбування покарання набрав чинності КК 2001 р. У зв’язку з цим Локтєв, не заперечуючи того, що він є хронічним алкоголіком, звернувся до суду з проханням скасувати примусове лікування від алкоголізму, оскільки ця хвороба не становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

Яке рішення щодо заяви Локтєва має прийняти суд?

7. За зараження неповнолітнього венеричною хворобою Шутову було засуджено за ч. 2 ст. 133 КК до обмеження волі на строк 4 роки. Крім того, до неї на підставі ч. 1 ст. 96 КК було застосоване судом примусове лікування від гонореї. В апеляції Шутова просила апеляційний суд не застосовувати до неї примусове лікування або принаймні точно визначити його строк.

Чи може задовольнити апеляційний суд прохання Шутової?

8. Чекалін був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Чекаліна на підставі п. 1 ч. 3 ст. 81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Чекалін не закінчив лікування від сифілісу.

Чи обґрунтоване таке рішення суду?

323

Глава 22

Особливості кримінальної відповідальності

Та покарання неповнолітніх

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Загальна характеристика заходів кримінально-правового впливу, що можуть бути застосовані до неповнолітніх та малолітніх за КК України.

2. Примусові заходи виховного характеру, що застосовуються згідно з КК України до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння.

3. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності за КК України.

4. Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх, та особливості їх застосування за КК України.

5. Особливості призначення покарання неповнолітнім, передбачені КК України.

6. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування за КК України.

7. Особливості, передбачені КК України щодо погашення і зняття судимості з осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

ЗАДАЧІ:

1. 14-річний Воробйов вчинив таємне викрадення кондитерських виробів і грошей із шкільного буфету на суму 194 грн. У зв’язку з цим проти нього було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 185 КК. Під час досудового слідства встановлено, що до виповнення Воробйову 14 років він систематично крав різні речі в однолітків, бив їх, вимагаючи грошей. Поведінка його обговорювалася на засіданні районної служби у справах неповнолітніх. Батьків Воробйова було піддано адміністративній відповідальності за неналежне виховання сина.

Варіант 1. З боку Воробйова мала місце крадіжка з проникненням до шкільного буфету, у зв’язку з чим проти нього було порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 185 КК.

324

Варіант 2. Воробйов вчинив таємне викрадення кондитерських виробів та грошей у день свого народження (досягнення 14-річного віку).

Варіант 3. По досягненню 14-річного віку Воробйов вчинив хуліганство, у зв’язку з чим проти нього було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 296 КК.

Які заходи кримінально-правового впливу можуть бути застосовані до Воробйова?

2. 13-річний Лашин систематично тікав із дому, роз’їжджав по різних містах країни і займався дрібними крадіжками. У другому і третьому класах він залишався на другий рік, а потім зовсім покинув школу. У 12-річному віці Лашин викрав у своєї старшої сестри сережки, але при спробі виїхати з Києва його було затримано на вокзалі.

Варіант. Усі зазначені вище дії Лашин вчинив до виповнення йому 11 років.

Які заходи кримінально-правового впливу можуть бути застосовані до Лашина?

3. 16-річний Дубенко вночі проник до гаража Свиридова і заволодів його автомобілем. Дубенко мав намір доїхати до Полтави і там покинути автомобіль. При виїзді з Києва Дубенко не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем «Вольво». У результаті зіткнення водій «Вольво» Шпак одержав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Варіант 1. На момент вчинення вказаних вище дій Дубенку було 15 років, а вартість вилученого автомобіля у двісті п’ятдесят разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Варіант 2. Дубенко здійснив незаконне заволодіння автомобілем Свиридова, який стояв біля під’їзду будинку, і в цій частині його дії були обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК.

Ознайомтеся зі статтями 289 та 286 КК.

Які види покарань можуть бути призначені Дубенку за вчинений ним злочин (кожний із вчинених ним злочинів) без застосування ст. 69 КК? Яке може бути остаточне покарання у випадку засудження Дубенка за сукупністю злочинів (визначити його вид (види) та межі за найбільш сприятливим та найбільш несприятливим для Дубенка варіантами)?

325

4. 17-річний Брикін, який ніде не вчився і не працював, а також не мав самостійного доходу, власних коштів та іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 190; ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 289 КК.

Які види покарань можуть бути призначені Брикіну за кожний із вчинених ним злочинів без застосування ст. 69 КК? В яких межах йому може бути призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів?

5. 16-річна Ліснянська визнана судом винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 300; ч. 2 ст. 301; ч. 1 ст. 303 КК. На момент засудження вона ніде не вчилась і не працювала, а також не мала власних коштів та іншого майна, на яке може бути звернене стягнення (крім вилучених під час її затримання відеокасет).

Які види покарань можуть бути призначені Ліснянській за кожний із вчинених нею злочинів? Чи підлягають конфіскації вилучені в неї відеокасети? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Ліснянській за сукупністю злочинів?

6. 17-річний Полоз визнаний судом винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296; ч. 2 ст. 187; ч. 4 ст. 187; п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.

Яка максимальна міра покарання може бути призначена Полозу за кожний із вчинених ним злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Полозу за сукупністю злочинів?

7. 15-річний Семенов був засуджений за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. У період іспитового строку він взяв участь у груповій хуліганській бійці, під час якої кастетом заподіяв Кленову умисне тяжке тілесне ушкодження.

Ознайомтеся зі статтями 121 та 296 КК.

Яке максимальне покарання може бути призначене Семенову за кожний із вчинених ним двох останніх злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання за сукупністю вироків?

8. 16-річний Скляр був засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 12 років. Через рік після початку

326

відбування покарання він у виховній колонії на ґрунті особистих неприязних стосунків здійснив умисне вбивство двох інших засуджених. За цей злочин його було засуджено за п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 15 років.

Варіант 1. У виховній колонії Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 7 років.

Варіант 2. Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження через 3 роки після початку відбування покарання і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 8 років.

В яких межах може бути призначене остаточне покарання Скляру за сукупністю вироків?

9. 16-річний Коробко, зайшовши до шкільної їдальні, побачив, що касир відійшла від каси, розмовляє з іншою працівницею їдальні, а каса відкрита. Скориставшись цим, він у присутності інших учнів взяв з каси три купюри по 20 грн. і вийшов з їдальні. Один з учнів сказав про це касиру, і Коробка затримали. Було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 186 КК. На досудовому слідстві та під час судового засідання Коробко давав правдиві показання, щиро покаявся в учиненому, на заняттях у школі і вдома поводив себе належним чином.

Варіант. Коли Коробко брав гроші з каси, один з учнів порадив йому цього не робити. У відповідь Коробко пригрозив його побити, якщо той заважатиме чи розповість про вчинене.

Ознайомтеся зі ст. 186 КК.

Чи може бути Коробко звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру?

10. 17-річний Левченко, навчаючись у коледжі, мав неприязні стосунки з однокурсником Кіктенком. Одного разу на дискотеці між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Левченко наніс Кіктенку кілька ударів, але бійку припинили інші студенти. Через два дні до Левченка в кімнату прийшов Кіктен-ко для з’ясування відносин, і між ними знову виникла бійка. Левченко побив Кіктенка, а коли той втратив свідомість, викликав швидку допомогу. Проти Левченка було порушено кримінальну справу. Під час досудового слідства було встановлено, що внаслідок ударів, нанесених Левченком і на дискотеці, і в

327

кімнаті, Кіктенку були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. На досудовому слідстві та під час судового засідання Левченко давав правдиві показання, щиро покаявся в учиненому, поводив себе належним чином, а його батьки повністю відшкодували Кіктенку витрати на лікування та моральні збитки.

Варіант1. Під час бійки в кімнаті Левченко умисно заподіяв Кіктенку тяжке тілесне ушкодження.

Варіант 2. На час розгляду справи в суді Левченку виповнилося 18 років.

Ознайомтеся зі статтями 121 і 122 КК.

Чи може бути Левченко звільнений судом від кримінальної відповідальності? Чи може він бути звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру?

11. У 16-річному віці Моргун вчинив шахрайство. Через два роки він знову вчинив шахрайство. Обидва злочини одразу після їх вчинення розкриті не були, і про них стало відомо лише тоді, коли Моргуна затримали під час незакінченого замаху на крадіжку з проникненням у житло. Це сталося через три роки після вчинення другого злочину.

Варіант 1. Друге шахрайство Моргун вчинив через 1 рік 6 місяців після першого.

Варіант 2. Через два роки після вчинення першого шахрайства Моргун вчинив крадіжку.

Ознайомтеся зі статтями 185 і 190 КК.

Як має бути вирішене питання щодо кримінальної відповідальності Моргуна за перші два злочини?

12. 16-річний Носов вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 185; ч. 1 ст. 188; ч. 3 ст. 185 КК і був засуджений за них: за ч. 1 ст. 185 КК — до штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 1 ст. 188 КК — до позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК — до позбавлення волі на строк 5 років. За сукупністю цих злочинів він був засуджений до позбавлення волі на строк 6 років. Через рік після набрання вироком законної сили Носов захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. На підставі п. 3 ст. 93 та п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 94 КК до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

328

Через 4 роки 10 місяців Носов одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру щодо нього були скасовані. За вироком суду Носов відбув 1 рік 2 місяці позбавлення волі.

Як має бути вирішене питання щодо подальшого відбування покарання Носовим?

13. 17-річний Орисько був засуджений за ч. 1 ст. 152 КК до позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 153 КК — до позбавлення волі на строк 5 років, а за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 7 років.

Через який строк він може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення?

14. У день свого народження – досягнення 18 років — Пре-скач здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом (автомобілем «Москвич»), а потім, їдучи містом, не впорався з керуванням і збив двох пішоходів, які від одержаних ушкоджень померли. За вчинені злочини Прескач був засуджений: за ч. 1 ст. 289 КК — до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 286 КК — до позбавлення волі на строк 8 років; за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 10 років.

Варіант. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК, Прескач вчинив на початку наступної після дня народження доби.

Через який строк Прескач може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Прескач визнавався таким, що не має судимості за кожний з учинених ним злочинів?

15. За вчинені у 17-річному віці злочини Ругов був засуджений: за ч. 1 ст. 308 КК — до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 307 КК — до позбавлення волі на строк 8 років; за ч. 2 ст. 309 КК — до позбавлення волі на строк 3 роки; за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 10 років.

Через який строк Ругов може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Ругов визнавався таким, що не має судимості за кожний з вчинених ним злочинів?

329

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Глава 23

Злочини проти основ