Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕМА 23. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх




Неповнолітні та малолітні як особливі суб’єкти охоронних кримінально-правових відносин. Види заходів кримінально-правового впливу, що можуть бути застосовані до неповнолітнього та малолітнього за КК України.

Примусові заходи виховного характеру, що застосовуються до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння.

Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Підстави звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Особливості звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх. Особливості застосування до неповнолітніх окремих видів покарань (штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк).

Призначення покарання неповнолітнім. Додаткові правові орієнтири, які враховує суд при призначенні покарання неповно-19

літньому. Межі остаточного покарання, яке може бути призначене неповнолітньому за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків.

Звільнення неповнолітнього від покарання та його відбування. Особливості звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням, звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Особливості погашення і зняття судимості в осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

ТЕМА 24. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав

Загальна характеристика кримінального права іноземних держав. Основні кримінально-правові сім’ї.

Джерела кримінального права іноземних держав. Кримінальні кодекси та інші джерела кримінального права держав, правові системи яких входять до континентальної сім’ї права (Франція, Німеччина, держави СНД та ін.). Судовий прецедент як джерело англійського кримінального права. Особливості джерел кримінального права США, окремих держав Азії та Африки.

Основні інститути, що стосуються злочину, за кримінальним правом іноземних держав (Франції, Німеччина, Російської Федерації, Англії, США та ін.). Визначення поняття злочину (злочинного діяння) та класифікація злочинів (злочинних діянь). Вина як суб’єктивна умова кримінальної відповідальності. Мінімальний вік кримінальної відповідальності. Осудність, обмежена (зменшена) осудність та неосудність. Обставини, що виключають кримінальну відповідальність. Особливості відповідальності за незакінчений злочин та за співучасть у злочині.

Основні інститути кримінального права іноземних держав, що стосуються покарання та інших заходів кримінально-правового впливу. Види покарань за кримінальним правом окремих держав. Особливості призначення покарання. Звільнення від покарання та його відбування. Заходи безпеки, що не є покаранням.

Розвиток науки кримінального права в іноземних державах. Основні напрями (школи) у науці кримінального права (про-20

світницько-гуманістична, класична, антропологічна, соціологічна). Сучасні кримінально-правові теорії (неокласицизм, фінальна теорія, школа соціального захисту, новий соціальний захист тощо).

Список літератури

До всіх тем

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. —Ст. 141.

Александров Ю. В., Клименко В. А. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 328 с.

Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть. — Днепропетровск: Пороги, 1992. — 167 с.

Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2001. — 432 с.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Київ—Харків: Юрінком Інтер—Пра-во, 2001. — 416 с.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів / За ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка. — К.: Юрінком Інтер, 1997. — 512 с.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Ста-шиса, В. Я. Тація. — Харків: Право, 1997. — 368 с.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. Вид. 3-тє, перероб. та допов. / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 352 с.

Кримінальне право України: Навч. посібник / За ред. О. М. Омель-чука. – К.: Наук. думка, Прецедент, 2004. – С. 8–106.

Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник / За заг. ред. В. Я. Горбачевського. — К.: Атіка, 2003. — 208 с.

Кримінальний кодекс України: Проект, підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України // Українське право. — 1997. – № 2.

Кримінальний кодекс України: Проект, підготовлений за завданням Комісії Верховної Ради України // Іменем закону. — 1997. — 16 травня.

21

Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. — С. 3—323.

Матишевський П. С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. — К.: А.С.К., 2001. — 352 с.

Матишевський П. С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. — 272 с.

Михайленко П. П. Уголовное право Украины: Общая часть. – К.: Ред.-изд. отдел МВД Украины, 1995. — 249 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 ч. / За заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Загальна частина. – 386 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. 2-е вид., перероб. та допов. / Відп. ред. С. С. Яценко. — К.: А.С.К., 2002. — 968 с.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-є вид., перероб. та допов. / За ред. М. І. Мельника, М. І.Хав-ронюка. — К.: Атіка, 2003. — С. 3—222.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Відп. ред. В. Ф. Бойко, Я. Ю. Кондратьєв, С. С. Яценко. — 6-е вид., допов. — К.: А.С.К., 2000. — С. 5—244.

Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года / Под ред. Н. И. Мельника, Н. И. Хавро-нюка. — К.: Каннон—А.С.К., 2002. — С. 5—260.

Пинаев А. А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Кн. первая: «О преступлении». — Харьков: Харьков юридический, 2001. — 289 с.

Пинаев А. А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Кн. вторая: «О наказании». — Харьков: Харьков юридический, 2002. — 194 с.

Уголовный кодекс Украины: Комментарий / Под ред. Ю. А. Кармазина и Е. Л. Стрельцова. — Харьков: Одиссей, 2001. — С. 3—260.

Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий. 3-е изд., исправ. и доп. / Отв. ред. С. С. Яценко. — К.: А.С.К., 2003. — С. 3—251.

Уголовное право Украины: Общая часть: Учебник / Отв. ред. Я. Ю. Кондратьев. — К.: Атика, 2002. — 448 с.

Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Под. ред. Е. Л. Стрельцова. — Харьков: Одиссей, 2002. — С. 5—275.

Уголовный закон: Опыт теоретического моделирования. — М.: Наука, 1987. — 276 с.

22

Фріс П. Л. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. — К.: Атіка, 2004. — 488 с.

Чернишова Н. В. Кримінальне право України: Загальна частина: Навч. посібник. — К.: Атіка, 2003. — 288 с.

До теми 1

Грищук В. К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методології. — Львів: Світ, 1992. — 168 с.

Навроцький В. О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). — К.: Атіка, 2001. — 272 с.

Панов М. Понятійні апарати наук кримінального циклу: співвідношення і взаємозв’язок // Вісн. Академії правових наук України. — 2000. — № 4. — С. 37—45.

Чугунніков І. І. До питання про предмет кримінально-правового регулювання // Вісн. Верховного Суду України. — 2000. — № 6. — С. 45—48.

Шапченко С. Д. Механізм кримінально-правового регулювання в правовій системі України: поняття та структура // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 40. — 2000. — С. 63—67.

Шапченко С. Д. Механізми кримінально-правового регулювання в правовій системі України: основні режими функціонування // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 45—48. — 2002. — С. 198—203.

До теми 2

Гацелюк В. А. Реализация принципов уголовного права Украины: проблемы и перспективы. — Луганск: РИО ЛАВД, 2003. — 152 с.

Коржанський М. Про принципи уголовного права України // Право України. — 1995. — № 11. — С. 69—72.

Мальцев В. В. Принципы уголовного права и их реализация в правоприменительной деятельности. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 694 с.

Филимонов В. Д. Принципы уголовного права. — М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. — 138 с.

Шапченко С. Д. Принцип верховенства права і Кримінальний кодекс України 2001 року: деякі теоретичні, законодавчі та право-застосовчі проблеми // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. — 2002. — № 5. — С. 85—92.

23

До теми 3

Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение. — М.: Юрид. лит., 1967. — С. 6—89, 211—239.

Воробей П. А., Коржанський М. Й., Щупаковський В. М. Завдання і дія кримінального закону. — К.: Генеза, 1997. — 157 с.

Кісілюк Є. Кримінальне законодавство доби Центральної Ради // Підприємництво, господарство і право. — 2001. — № 5. — С. 101—103.

Лихова С. Я. Актуальні проблеми співвідношення поняття «кримінальний закон» та інших джерел кримінального права (відповідно до проекту КК України) // Законодавство України: проблеми та перспективи. — Вип. 2. — К., 2002. — С. 22—26.

Майоров І. Імплементація норм міжнародного гуманітарного права в кримінальне законодавство України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матер. наук.-практ. конф. — К., 1998. — С. 394—398.

Свистуленко М. П. Історія становлення та розвитку видачі злочинців як правового інституту // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — 2003. — № 54. — С. 136—139.

Свистуленко М. Законодавча регламентація екстрадиції в Україні: деякі кримінально-правові проблеми // Вісн. прокуратури. — 2003. — № 12. — С. 66—70.

Свистуленко М. П. Юридичні факти в механізмі правового регулювання екстрадиції // Держава і право: Зб. наук. праць. — К., 2003. — № 22. — С. 562—567.

Яценко С. С. Ніякого покарання без закону (ст. 7 «Конвенції про захист прав людини і основних свобод»): аспекти реалізації // Вісн. Конституційного Суду України. — 2000. — № 5. — С. 79—88.

Яценко С. С. Аспекти реалізації положень ст. 7 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» / Наук. вісн. Дніпропетровського юрид. ін-ту МВС України. — 2001. — № 1 (4). — С. 27—36.

Яценко С. С. Видача злочинців // Юрид. енциклопедія. — Т. 1: А—Г. — К.: Укр. енциклопедія, 1998. — С. 377—378.

Яценко С. С. Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959 // Юрид. енциклопедія. — Т. 2: Д—Й. — К.: Укр. енциклопедія, 1999. — С. 379—380.

Яценко С. С. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р. // Там само. — С. 380—382.

Яценко С. С. Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками 1964 р. // Там само. — С. 387—388.

24

Яценко С. С. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 р. // Там само. — С. 389—391.

Яценко С. С. Конвенція про передачу засуджених осіб // Юрид. енциклопедія. — Т. 3: К—М. — К.: Укр. енциклопедія, 2001. — С. 237—238.

Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік, та Додатковий протокол 1978 року до Конвенції // Офіц. вісн. України. — 1998. — № 13. — С. 346—360.

Європейська конвенція про видачу правопорушників, 1957 рік, Додатковий протокол 1975 року та Другий додатковий протокол 1978 року до Конвенції // Там само. — С. 324—343.

Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р. // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. — Вип. 1. — К., 1999. — С. 25—42.

Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам: Подписана в Минске 22 января 1993 г. десятью государствами // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. 1. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. — К.: Юрінком, 1996. — С. 1049—1082.

Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 13. — Ст. 65.

Про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік, та Додаткового протоколу 1978 року до Конвенції: Закон України від 16 січня 1998 р. // Там само. — 1998. – № 23. – Ст. 130.

Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції: Закон України від 16 січня 1998 р. // Там само. — Ст. 129.

Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах: Закон України від 10 листопада 1994 р. // Там само. — 1994. — № 46. — Ст. 417.

Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р.: Закон України від 3 березня 1998 р. // Там само. — 1998. — № 26. — Ст. 162.

Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства: Затверджена наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Служ-25

би безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань 29 червня 1999 р. № 34/ 5/22/103/512/326/73 // Офіц. вісн. України. — 1999. — № 28. — Ст. 1435.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 р. № 6–рп/2000 // Офіц. вісн. України. — 2000. — № 39. — Ст. 1662.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 24, 58, 59, 60, 93, 1901 Кримінального кодексу України в частині, що передбачає смертну кару, від 29 грудня 1999 р. № рп/99 // Офіц. вісн. України. — 2000. — № 4. — Ст. 126.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Гулеватого Олександра Івановича про офіційне тлумачення частини другої статті 164 Кримінального кодексу України 1960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій) від 30 жовтня 2003 р. № 18–рп/ 2003 // Вісн. Конституційного Суду України. — 2003. — № 5. — С. 14—18.

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973–2004): Офіц. вид. / За заг. ред.

B. Т. Маляренка. — К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре». –

C. 7–12 (Далі — Постанови...).

До теми 4

Демидов Ю. А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. — М.: Юрид. лит., 1975. — С. 63—102.

Кадников Н. Г. Классификация преступлений по уголовному праву России: Монография. — М.: МВД РФ, 2000. — 188 с.

Кривошеин П. К. Преступление: Историческое исследование. — К.: УАВД, 1993. — 72 с.

Пионтковский А. А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. — М.: Госюриздат, 1961. — 666 с.

26

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 29—41.

Чубарев В. Л. Тяжесть преступного деяния. — К.: Вища шк., 1992. — 171 с.

До теми 5

Андрушко П. П. Поняття, види і значення кваліфікації злочинів // Вісн. Київського ун-ту. Сусп.-політ. науки. — Вип. 5. — К., 1992. — С. 87—94.

Андрушко П. П. Кваліфікація злочинів: поняття та види // Вісн. прокуратури. — 2003. — № 12. — С. 48—55.

Берзін П. С. Методичні рекомендації щодо порядку обчислення суми кількостей неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у період з 2003 по 2007 роки при кваліфікації злочинів // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2004. – № 4. – С. 46–51.

Брайнін Я. М. Основні питання загального вчення про склад злочину. — Вид-во Київського ун-ту, 1964. — 188 с.

Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. — М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. — 316 с.

Иногамова-Хегай Л. В. Конкуренция уголовно-правовых норм при квалификации преступлений: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 2002. — 169 с.

Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 1999. — С. 57—125.

Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посібник. — К.: Атіка, 2002. — С. 3—113.

Маляренко В. Т. Про кваліфікацію діяння при порушенні кримінальної справи // Вісн. Верховного Суду України. — 2000. — № 5. — С. 39—43.

Марін О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм: Монографія. — К.: Атіка, 2003. — 224 с.

Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. — К.: Атіка, 1999. — 418 с.

Причини необґрунтованого засудження громадян та безпідставного виправдання винних осіб (аналіз судової практики) // Вісн. Верховного Суду України. — 2000. — № 5. — С. 26—31.

Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. — К.: Юрінком, 1995. — 208 с.

27

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 41—80.

Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Закону України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб»: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 р. № 9 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 6. – С. 29.

До теми 6

Глистин В. К. Проблемы уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). — Изд-во ЛГУ, 1979. — 127 с.

Демидов Ю. А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. — М.: Юрид. лит., 1975. — С. 3—62.

Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. — М.: Академия МВД СССР, 1980. — 246 с.

Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления: Методологич. аспекты. — М.: Изд-во НОРМА, 2001. — 208 с.

Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. — Харьков, 1988. — 182 с.

Тацій В. Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: Навч. посібник. – Харків: УкрЮА, 1994. — 75 с.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 81—105.

Фесенко С. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони: Монографія. — К.: Атіка, 2004. — С. 38—87.

Фесенко Є. В. Об’єкт злочину під кутом зору теорії цінностей, а також опонентів цієї концепції // Адвокат. — 2003. — № 6. — С. 9—12.

До теми 7

Беньківський В. О. Причинність і функціональність у кримінальному праві // Вісн. Київського ун-ту. Юрид. науки. — 1995. — № 33/34. — С. 141—146.

Беньківський В. О. Проблемні питання об’єктивної сторони злочину // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 37. — 2000. — С. 62—64.

Даньшин І., Лисодєд О. До питання про поняття злочинної діяльності // Вісн. Академії правових наук України. — 1998. — № 3 (14). — С. 94—99.

28

Козаченко И. Я., Курченко В. Н., Злоченко Я. М. Проблемы причины и причинной связи в институтах Общей и Особенной частей отечественного уголовного права. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — 791 с.

Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления. — М.: Юрид. лит., 1960. — С. 7—22, 34—98, 131—156, 185—197.

Малинин В. Б. Причинная связь в уголовном праве. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2000. — 316 с.

Мошкош Я. Зміст та об’єктивні форми злочинної дії // Право України. — 1996. — № 11. — С. 53—57.

Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. — Харьков: Вища шк., 1982. — 161 с.

Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. — 1998. — № 6. — С. 106—107.

Тер-Акопов А. А. Бездействие как форма преступного поведения. — М., 1979. — 151 с.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 106—141.

Ярмыш Н. Н. Действие как признак объективной стороны преступления (проблемы психологической характеристики). — Харьков: Основа, 1999. — 84 с.

Ярмыш Н. Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). — Харьков: Право, 2003. — 512 с.

Яценко С. С. Наслідки злочину // Юрид. енциклопедія. — Т. 4: Н—П. — К.: Укр. енциклопедія, 2002. — С. 70—71.

До теми 8

Зелинский А. Ф. Криминальная психология: Науч.-практ. изд. — К.: Юринком Интер, 1999. — С. 3—53, 116—138.

Мельник В. До проблеми обмеженої осудності // Право України. — 1999. — № 1. — С. 102—105.

Михеев Р. И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. — Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. — 300 с.

Мірошніченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення // Право України. — 1997. — № 7. — С. 23 — 24, 29.

Музика А. Ще раз про обмежену осудність // Право України. — 1998. — № 4. — С. 38—41, 49.

29

Назаренко Г. Н. Невменяемость: Уголовно-релевантные психические состояния. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. — 207 с.

Павлов В. Г. Субъект преступления. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. — 318 с.

Ситковская О. Д. Психология уголовной ответственности. — М.: НОРМА, 1998. — 285 с.

Трахтеров В. С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк): Учеб. пособие. — Харьков: УЮА, 1992. — 83 с.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 142—159.

Устименко В. В. Специальный субъект преступления. — Харьков: Вища шк. Изд-во при ХГУ, 1989. — 104 с.

До теми 9

Беньківський В. О. Деякі теоретичні питання вини // Держава і право / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Вип. 7. — 2000. — С. 392—396.

Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину: Монографія. — К.: Вид-во НАВС України, 1997. — 184 с.

Дагель П. С., Котов Д. П. Субъективная сторона преступления и ее установление. — Изд-во Воронежского ун-та, 1974. — 243 с.

Зелинский А. Ф. Криминальная психология: Науч.-практ. изд. — К.: Юринком Интер, 1999. — С. 54—83, 106—116, 138—194.

Зелинский А. Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. — Харьков: Вища шк., 1986. — С. 3—128.

Зелінський А. Ф., Коржанський М. Й. Корислива злочинна діяльність. — К.: Генеза, 1998. — С. 20—119.

Преступная неосторожность (уголовно-правовое и криминологическое исследование). — К.: Наук. думка, 1992. — С. 9—106.

Рарог А. И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений. — М., 2001. — 134 с.

Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину. — К.: Атіка, 2002. — 144 с.

Ситковская О. Д. Аффект: криминально-психологическое исследование. — М.: Юрлитинформ, 2001. — 240 с.

Тарарухин С. А. Установление мотива и квалификация преступления. — К.: Выща шк., 1977. — 151 с.

30

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 160—189.

Якушин В. А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. — Изд-во Казанского ун-та, 1988. — 128 с.

Якушин В. А. Субъективное вменение и его значение в уголовном праве. — Тольятти: Тол ПИ, 1998. — 296 с.

До теми 10

Козлов А. П. Учение о стадиях преступления. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. — 353 с.

Назаренко Г. В., Ситникова А. И. Неоконченное преступление и его виды: Монография. — М.: Ось-89, 2003. — 160 с.

Панько К. А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. — Воронеж, 1975. — 147 с.

Тихий В. П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матер. наук.-практ. конф. — К., 1998. — С. 261—263.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 221—234.

Цвіліховський Л. Кваліфікація дій, пов’язаних з відмовою від повторення замаху на злочин: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюл. законодавства і юрид. практики України. — 1996. – № 6. — С. 5—6.

До тем 11—12

Андрушко П., Єфремов С., Шапченко С. Концепція Закону про боротьбу з організованою злочинністю // Радянське право. — 1991. — № 9. — С. 26—31.

Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. — К.: Вища шк., 1986. — 208 с.

Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями // Вісн. Верховного Суду України. — 2001. — № 1. — С. 29—40.

Єфремов С. Криміналізація організованої злочинної діяльності у чинному Кримінальному кодексі України // Право України. — 2003. — № 9. — С. 95—99.

Єфремов С. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кримінального права // Вісн. прокуратури. — 2001. — № 3. — С. 28—34.

31

Єфремов С. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кримінального права // Вісн. прокуратури. — 2002. — № 5. — С. 37—42.

Єфремов Сергій. Різновиди організованих злочинних угруповань // Вісн. прокуратури. — 2003. — № 8. — С. 53—58.

Єфремов Сергій. Форми участі в організованій злочинній діяльності // Вісн. прокуратури. — 2003. — № 4. — С. 53—58.

Єфремов С. О., Редька А. І. Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями: Узагальнення слідчої та судової практики // Вісн. Верховного Суду України. — 2001. — № 1 (23). — С. 29—40.

Єфремов С. О., Редька А. І. Деякі питання кваліфікації злочинів, вчинених організованою групою // Вісн. Верховного Суду України. — 2001. — № 4 (26). — С. 54—59.

Єфремов С. О. Встановлення обставин вчинення злочину організованою групою // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 41. — 2001. — С. 48—51.

Єфремов С. О. Криміналізація участі в організованій злочинній діяльності // Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей): Зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Харків) 26—27 квіт. 1999 р. / Редкол.: В. І. Борисов (голов. ред.) та ін. — Харків: Право, 2000. — С. 78—80.

Єфремов С. О. Деякі питання кримінально-правової регламентації боротьби з організованою злочинністю // Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України: Зб. наук. праць. — К.: Українська академія внутрішніх справ, 1993. — С. 88—96.

Єфремов С. О. Діяльне каяття як засіб нейтралізації діяльності організованих злочинних угруповань // Вісн. Київського нац. унту. Юрид. науки. — Вип. 42. — 2001. — С. 53—58.

Кваша О. Організатор злочину. Кримінально-правове та кримінологічне дослідження: Монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. — 216 с.

Козлов А. П. Соучастие: традиции и реальность. — СПб: Юридический центр Пресс, 2001. — 362 с.

Лемешко О. М. Кримінально-правова оцінка потурання вчиненню злочину. — Харків: ФІНН, 2003. — 160 с.

Новицький Г. В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Наук.-практ. посібник. — К.: Вища шк., 2001. — 96 с.

32

Панченко П. Преступное попустительство: Учеб. пособие. — Иркутск, 1976. — 98 с.

Шапченко С. Д. Деякі питання тлумачення та застосування статті 28 Кримінального кодексу України // Законодавство України: Наук.-практ. коментарі. — 2002. — № 3. — С. 116—124.

Шапченко С. Д. Співучасть у злочині: постатейний коментар до розділу VІ Загальної частини Кримінального кодексу України // Законодавство України: Наук.-практ. коментарі. — 2003. — № 9. — С. 68—110.

Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. — М.: Юрид. лит., 1974. — 208 с.

До теми 13

Бажанов М. И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. — Харьков: Право, 2000. — 128 с.

Зелинский А. Ф. Квалификация повторных преступлений. — Волгоград, 1976. — 54 с.

Кривошеин П. К. Повторность в советском уголовном праве (теор. и практ. проблемы). — К.: Вища шк., 1990. — 159 с.

Малков В. П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. — Изд-во Казанского ун-та, 1982. — 172 с.

До теми 14

Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. — Харьков: Основа, 1991. — 360 с.

Вирішення судами питань, пов’язаних із кримінально-правовою оцінкою діянь особи, що віддала чи виконала злочинний наказ (за матеріалами узагальнення судової практики) // Вісн. Верховного Суду України. — 1999. — № 3. — С. 33—39.

Диденко В. П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании. — К.: КВШ МВД СССР, 1984. — 72 с.

Дячук С. І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві (основні поняття, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства). — К.: Атіка, 2001. — 176 с.

Козак В. Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. — Изд-во Саратовского ун-та, 1981. — 154 с.

Лемешко О. Здійснення правомірного контролю як спеціальна обставина, що виключає кримінальну відповідальність за потурання злочину // Вісн. Академії правових наук України. — 2000. — № 3 (22). — С. 217—222.

33

Орехов В. В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — 217 с.

Тишкевич И. С. Условия и пределы необходимой обороны. — М.: Юрид. лит., 1969. — 189 с.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. – С. 190 – 220.

Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 40. — Ст. 338.

Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 1 // Постанови... – С. 43—45.

До теми 15

Багрий-Шахматов Л. В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Общая часть: Курс лекций. — Одесса: АТ «Бахва», 1998. — 192 с.

Беньківський В. Кримінальна відповідальність — результативна оцінка діяння особи // Закон і бізнес. — 1999. — 27 січня. — С. 12.

Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. — М.: Юрид. лит., 1963. — 275 с.

Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину. — К.: Вид-во НАВС України, 1997. — 184 с.

Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності // Право України. — 1995. — № 12. — С. 52—54.

Чистяков А. А. Уголовная ответственность и механизм ее основания: Монография. — М.: ЮНИТИ—ДАНА, Закон и право, 2002. — 275 с.

Юриста О. Динаміка правоохоронних відносин // Право України. — 2001. — № 2. — С. 31—34.

Яценко С. С. Інститут кримінальної відповідальності в новому Кримінальному кодексі України та інших нормативно-правових актах: аспект узгодженості // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Харків) 25—26 жовт. 2001 р. — Київ—Харків: Юрінком Інтер, 2002. — С. 43—46.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо

34

офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 р. // Офіц. вісн. України. — 1999. — № 44. — Ст. 2193.

До теми 16

Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.

Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. — К.: Наук. думка, 1987. — 183 с.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 341—377.

Про застосування амністії в Україні: Закон України від 1 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 48. — Ст. 263; 2000. — № 35. — Ст. 281.

Про амністію: Закон України від 5 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. — Ст. 182.

Про амністію: Закон України від 11 липня 2003 р. // Офіц. вісн. України. — 2003. — № 33. — Ст. 1783.

До теми 17

Зелинский А. Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. — Харьков: Вища шк., 1986. — С. 129—150.

Зубкова В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. — М.: Изд-во НОРМА, 2002. – 304 с.

Осипов П. П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций. Аксиологические аспекты. – Изд-во Ленинградского ун-та, 1976. — 135 с.

Полубинская С. В. Цели уголовного наказания. — М.: Наука, 1990. — С. 6—26, 87—94, 123—129.

Уголовное наказание. — Киев—Донецк, 1997. — С. 4—119, 288—312.

Уголовный закон. Опыт теоретического моделирования. — М.: Наука, 1987. — С. 139—143.

Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань (спеціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів): Навч. посібник. — К.: АртЕк, 1997. — С. 103—156.

До теми 18

Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание. — Минск: Вышэйшая шк., 1976. — С. 160—383.

35

Вознюк В. Практика вирішення Конституційним Судом України деяких проблем щодо захисту прав і свобод людини згідно з чинним Кримінальним кодексом України // Вісн. Конституційного Суду України. — 2000. — № 5 — С. 72—78.

Костицький В. Проблеми смертної кари в Україні // Право України. — 1997. — № 3. — С. 26—29.

Лихова С. Я. Окремі види покарань за чинним КК України у світлі Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 42. — 2002. — С. 59—65.

Лихова С. Я. Актуальні питання щодо системи покарань у КК України у світлі Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини // Держава і право / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Вип. 11. — 2001. — С. 441—444.

Маляренко В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. — К.: Фонд «Правова ініціатива», 2003. — С. 48—76.

Практика застосування судами конфіскації майна // Вісн. Верховного Суду України. — 2000. — № 3. — С. 13—22.

Старков О. В., Милюков С. Ф. Наказание: уголовно-правовой и криминологический анализ. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. — 461 с.

Тютюгин В. И. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания по советскому уголовному праву. — Харьков: Вища шк., 1982. — 145 с.

Уголовное наказание. — Киев—Донецк, 1997. — С. 120—159.

Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань (спеціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів): Навч. посібник. — К.: АртЕк, 1997. — С. 60—102.

Шапченко С. Д. Скасування смертної кари: проблем побільшало // Юридичний вісник України. — 2000. — 17—23 серпня. — С. 25—29.

Яценко С. С. Виправні роботи як вид покарання: конституційний та міжнародно-правовий аспекти // Проблеми державного будівництва в Україні. Вип. 7 «Актуальні проблеми вдосконалення національного законодавства України.» Матер. наук.-практ. конф., присвяченої 10-й річниці незалежності України, 25—26 квітня 2001 р. / Міжнар. ін-т лінгвістики і права. — К.: Правові джерела, 2001. — С. 97—101.

Яценко С. С. Конституційний та міжнародно-правовий аспекти видів покарань, що характеризуються виправно-трудовим впливом

36

на засуджених // Матер. наук. конф. «Конституція України — основа модернізації держави та суспільства», 21—22 черв. 2001 р., Харків. — Харків: Право, 2001. — С. 307—309.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 24, 58, 59, 60, 93, 1901 Кримінального кодексу України в частині, що передбачає смертну кару, від 29 грудня 1999 р. № 11-рп/99 // Офіц. вісн. України. — 2000. — № 4. — Ст. 126.

Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 р. № 275 // Офіц. вісн. України. — 2003. — № 52. Ч. 2. — Ст. 2898.

Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: Затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерством внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 р. № 270/1560 // Там само. — 2004. — № 2. — Ч. 2. — Ст. 90.

Про практику направлення військовослужбовців, які вчинили злочини, в дисциплінарний батальйон: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 грудня 1996 р. – Постанови... – С. 57–59.

До теми 19

Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К.: Вища шк., 1980. — 216 с.

Маляренко В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. — К.: Фонд «Правова ініціатива», 2003. — С. 77—128.

Мясников О. А. Смягчающие и отягчающие наказание обстоятельства в теории, законодательстве и судебной практике. — М.: Юрлитинформ, 2002. — 240 с.

Становский М. Н. Назначение наказания. – СПб.: Юридический центр Пресс, 1999. — 480 с.

Уголовное наказание. — Киев—Донецк, 1997. — С. 162—246.

Яценко С. С. Каяття // Юридична енциклопедія. — Т. 3: К—М. — К.: Укр. енциклопедія, 2001. — С. 69.

Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 // Постанови... – С. 46–56.

37

До теми 20

Скибицкий В. В. Умовне засудження за законодавством Української РСР. — К.: Наук. думка, 1971. — 132 с.

Уголовное наказание. — Киев—Донецк, 1997. — С. 247—287.

Положення про порядок здійснення помилування: Затверджене Указом Президента України від 12 квітня 2000 р. № 588/2000 // Офіц. вісн. України. — 2000. — № 15. — Ст. 610; 2001. — № 43. — Ст. 1992.

Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 // Постанови... С. 65—68.

Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1973 р. № 8 // Там само. — С. 306—309.

До теми 21

Голина В. В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву. — Харьков: Вища шк., 1979. — 137 с.

Про застосування амністії в Україні: Закон України від 1 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 48. — Ст. 263; 2000. — № 35. — Ст. 281.

Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 16 // Постанови... – С. 69–72.

До теми 22

Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. — К.: НАВС України, 1997. — 127 с.

Спасенников Б. А. Принудительные меры медицинского характера: история, теория, практика. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — 412 с.

Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 1982 р. № 2 // Постанови... — С. 310—314.

До теми 23

Волгарева И. В., Шилов Н. К. Уголовная ответственность несовершеннолетних. — СПб: Юридический центр Пресс, 2002. — 300 с.

38

Кравченко О. Питання, що виникають у судовій практиці по застосуванню до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру // Право України. — 1999. — № 10. — С. 29—30.

Мельникова Э. Б. Ювенальная юстиция. Проблемы уголовного права, уголовного процесса и криминологии. — М.: Дело, 2001. — 272 с.

Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. — К.: НАВС України, 1997. — 125 с.

Сердюк П. Хиби законодавства // Юрид. вісн. України. — 2002. — 21—27 грудня.

Скакун О., Пушкин А., Яценко С. Актуальные вопросы совершенствования законодательства Украины в целях предупреждения и борьбы с преступностью несовершеннолетних // Бизнес — Информ (г. Харьков). — 1994. — № 3 (С. 5—6), № 4 (С. 8—9).

Яценко С. С. Інститут кримінальної відповідальності неповнолітніх: світовий досвід і питання вдосконалення українського законодавства // Правова система України: теорія і практика. Тези доповідей і наукових повідомлень наук.-практ. конф. (Київ) 7—8 жовтня 1993 року. — К., 1993. — С. 467—468.

Яценко С. С. Питання удосконалення інституту кримінальної відповідальності неповнолітніх // Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства: Міжвуз. зб. наук. праць. — К.: Українська академія внутрішніх справ, 1993. — С. 3—15.

Яценко С. С., Дінь Суан Нам. Кримінальне законодавство СРВ про відповідальність неповнолітніх на тлі положень кримінального права України // Вісн. Київського ун-ту. Юрид науки. — 1995. — Вип. 33/34. — С. 101—122.

Яценко С. С. Мінімальні стандартні правила ООН, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») // Юрид. енциклопедія. — Т. 3: К—М. — К.: Укр. енциклопедія, 2001. — С. 707—708.

Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6. — Ст. 35; 1999. — № 4. — Ст. 35; № 36. — Ст. 318; 2003. — № 28. — Ст. 211.

Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 2002 р. № 6 // Постанови... — С. 60—64.

Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: Постанова Пленуму Вер-39

ховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 5 // Там само. — С. 186—193.

Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 р. № 2 // Там само. — С. 180—185.

Див. також літературу до теми 19.

До теми 24

Ахметшин Х. М., Ахметшин Н. Х., Петухов А. А. Современное уголовное законодательство КНР. — М.: ИД «Муравей», 2000. — 432 с.

Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. — К.: Україна, 1999. — С. 455—475.

Вереша Р. В. Вина в фінальній кримінально-правовій теорії // Держава і право. — Вип. 18. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002. — С. 324—329.

Вереша Р. В. Питання вини в межах оціночної кримінально-правової теорії // Вісн. Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. — К., 2002. — № 2. — С. 64—66.

Вереша Р. В. Питання вини в нормативній кримінально-правовій теорії // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — К., 2003. — № 54. — С. 145—147.

Есаков Г. А. Mens rea в уголовном паве Соединенных Штатов Америки: историко-правовое исследование. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — 553 с.

Келина С. Обстоятельства, исключающие преступность деяния: понятие и виды // Уголовное право. — 1999. — № 3. — С. 3—8.

Козочкин Н. Д. Строгая ответсвенность в уголовном праве Англии и США // Правоведение. — 2000. — № 1. — С. 136—149.

Комментарий к Уголовному кодексу Республики Казахстан. В 2 кн. Кн. 1 (статьи 1—174). — Алматы: Норма-К, 2003. — 448 с.

Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / Отв. ред. В. М. Лебедев. 3-е изд., доп. и испр. — М.: Юрайт-Издат, 2004. — С. 19—283.

Крылова Н. Е. Основные черты нового Уголовного кодекса Франции. — М.: СПАРК, 1996. — 124 с.

Крылова Н. Е., Серебренникова А. В. Уголовное право зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии): Учеб. пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Зерцало, 1998. — 208 с.

40

Кузнецова Н. Ф. Избранные труды. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — С. 556—648 (Уголовное право ФРГ).

Курс уголовного права: Общая часть: Учеб. для вузов / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой. — М.: Зерцало, 1999. — Т. 1: Учение о преступлении. — 592 с.; Т. 2: Учение о наказании. — 400 с.

Лейленд П. Кримінальне право: злочин, покарання, судочинство (англійській підхід). — К.: Основи, 1996. — 207 с.

Наумов А. В. Проблемы совершенствования Уголовного кодекса Российской Федерации // Государство и право. — 1999. — № 10. — С. 45—51.

Наумов А. В. Новый Уголовный кодекс Украины // Государство и право. — 2002. — № 2. — С. 82—89.

Постатейный комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / Под ред. А. И. Чучаева. – М.: ИНФРА-М; КОНТРАКТ, 2004. — С. 1—247.

Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии: Общая часть уголовного права. — М.: Юрид. лит., 1991. — 288 с.

Романов А. К. Правовая система Англии: Учеб. пособие. — М.: Дело, 2000. — 344 с.

Российское уголовное право: В 2 т. / Под ред. А. И. Рарога. — М.: Профтехобразование, 2001. — Т. 1: Общая часть. — 600 с.

Уголовное законодательство Норвегии. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — 375 с.

Уголовное право Республики Казахстан: Общая часть. — 2-е изд., испр. и доп. — Алматы: Жеті жаргы, 2003. — 204 с.

Уголовное право России. Общая часть: Учебник / Под ред. В. Н. Кудрявцева, В. В. Лунеева, А. В. Наумова. — М.: Юристъ, 2004. — 569 с.

Уголовное право: Общая часть: Учебник для вузов / Отв. ред. И. Я. Козаченко, З. А. Незнамова. — М.: Норма, 2004. — 576 с.

Уголовное право зарубежных государств: Общая часть: Учеб. пособ. / Под ред. и с предисл. И. Д. Козочкина. — М.: Омега – Л, Ин-т междунар. права и экономики им. А. С. Грибоедова, 2003. — 576 с.

Уголовный кодекс Республики Беларусь. — Минск, 2001. — 230 с.

Уголовный кодекс Австрии. — М.: Зерцало, 2001. — 134 с.

Уголовный кодекс Голландии. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2000. — 253 с.

Уголовный кодекс Грузии. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. — 409 с.

41

Уголовный кодекс Испании. — М.: Зерцало, 1998. — 218 с.

Уголовный кодекс Республики Польша. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. — 234 с.

Уголовный кодекс Российской Федерации. — М.: Омега – Л., 2004. — 168 с.

Уголовный кодекс Турции. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — 374 с.

Уголовный кодекс Франции. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. — 650 с.

Уголовный кодекс Федеративной Республики Германия. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — 524 с.

Уголовный кодекс Швейцарии. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. — 350 с.

Уголовный кодекс Швеции. — Изд-во Московского ун-та, 2000. — 167.

Уголовный кодекс Японии. — СПб: Юридический центр Пресс, 2002. — 226 с.

Флетчер Д., Наумов А. В. Основные концепции современного уголовного права. — М.: Юристъ, 1998. — 512 с.

Alan Reed and Peter Seago. Crіmіnal Lаw. — 2nd edіtіon. — Sweet and Maxwell, 2002. — P. 1—342.

Andrzej Marek. Komentarz do Kodeksu karnego. Cze ogуlna. — Warszawa: Wydawnіctwo Prawnіcze Sp, 1999. — 324 p.

Andrzej Marek. Prawo karne. — Warszawa: Wydawnіctwo C. H. BECK, 2001. — P. 5—391.

Card, Cross and Jones. Crіmіnal Lаw. — London, Dublіn, Edіnburg, 1992. — P. 1—172.

Code penal. Nouveau Code penal. Ancіent Code penal. Textes, jurіsprudence, annotatіons. — Parіs: Dalloz, 2000. — 2384 p.

Bojarskі Tadeusz. Polskіe prawo karne. Zarys czкњcі ogolnej. — Warszawa: Wydawnіctwo Prawnіcze Lexіx Nexіs, 2002. — 296 p.

Buchala Kazіmіerz, Zoll Andrzej. Kodeks karny. Czкњж ogуlna. Komentarz do K.K. T. 1. — Kraków: Kantor Wydawnіczy ZAKAMYCZE, 2001. – 657 p.

Law Dіctіonary by Steven H. Gіfіs. — New York, 1996. — 561 p.

Allen Mіchael J. Texbook on Crіmіnal Lаw. — London, 1999. — 457 p.

Pradel J. Droіt penаl compare. — Parіs: Dalloz, 1995. — 714 p.

Sue Tіtus Reіd. Crіmіnal Lаw. — Fourth Edіtіon. McGraw Hіll, 1998. — P. 1—151.

Steffanі G., Levasseur G., Bouloc B. Droіt penаl general. — 15 ed. — Parіs, 1995.

42

Глава 2

Програма курсу

«Кримінальне право України.

Особлива частина»

для студентів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 510.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...