Використання природних ресурсів у госп.діяльності

Відповідно до Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності народів України. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самовряду- вання в межах, визначених Конституцією України.

Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народів України відповідно до чинного законодавства.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) та інших законодавчих актів.

Правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами.

Природні ресурси можуть надаватися суб’єктам господарювання для використання або придбаватися ними у власність лише у випадках та порядку, передбачених законом.

Цінні папери. Загальна характеристика

Суб’єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб’єктів господарювання.

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб’єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа іншим особам.

В Україні можуть випускатися і перебувати в обігу пайові, боргові та інші цінні папери. У сфері господарювання у випадках, передбачених законом, використовуються такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі, інші види цінних паперів, передбачені ГК України та іншими законами.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред’явника.

Іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (переда- вальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), якщо інше не передбачено законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі. Цінні папери на пред’явника обертаються вільно.

Суб’єкт господарювання – юридична особа в порядку і випадках, передбачених законом, має право випускати від свого імені акції та облігації підприємства і реалізовувати їх громадянам та юридичним особам.

Право на випуск акцій та облігацій підприємства виникає у суб’єкта господарювання від дня реєстрації цього випуску у відповідному органі державної влади.

Суб’єкту господарювання забороняється випуск акцій та облігацій підпри- ємства для покриття збитків, пов’язаних з його господарською діяльністю.

Суб’єкти господарювання, виключною діяльністю яких є діяльність, пов’язана з випуском та обігом цінних паперів, мають право випускати інвестиційні сертифікати.

Установи банків, що приймають на депонування кошти від юридичних осіб та громадян, видають їм письмові свідоцтва, які засвідчують право вкладників на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків з нього (ощадні сертифікати).

Суб’єкти господарювання мають право в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, випускати в обіг векселі – цінні папери, що засвідчують безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити визначену суму грошей власнику векселя.

Цінні папери (або їх бланки) виготовляються лише на державних підпри- ємствах, що мають ліцензію Міністерства фінансів України, та охороняються.

Корпоративні права

Поняття госп. зобов’язання

Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господа- рювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі – боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, в тому числі – кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Основними видами господарських зобов’язань є майново-господарські та організаційно-господарські зобов’язання.

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов’язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Підстави виникнення госп. зобов’язань

Підстави виникнення господарських зобов’язань

Господарські зобов’язання можуть виникати:

- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

- з акту управління господарською діяльністю;

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

- внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

- у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відпові- дальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Види госп. зобов’язань

Поняття госп.договору. Загальна характеристика

Зміст госп.договору. Істотні умови

Особливості укладання госп.договору

Загальний порядок зміни та розірвання госп.договору

Припинення госп.договору

Підстави визнання госп.договорів недійсними. Правові наслідки

Особливості укладення госп.договорів за державним замовленням

Договір поставки. Істотні умови

Договір підряду. Істотні умови

Договір оренди. Істотні умови

Договір про надання послуг. Істотні умови