Процедура засідання господарського суду І інстанції

(відкладення, перерви, відмови, визнання, мирової угоди)

Засідання господарського суду можна поділити на три частини: підготовчу, розгляд справи по суті (дослідження й оцінка доказів) і прийняття рішення по справі. За ст. 74 ГПК порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні; Суддя оголошує склад господарського суду, роз'яснює учасникам судового процесу їх права та обов'язки і сприяє у здійсненні належних їм прав.        Завдання підготовчої частини засідання:

· встановити наявність або відсутність умов, які є необхідними для забезпечення правильного вирішення справи в судовому засіданні. Саме на це спрямовані вимоги закону, які передбачають здійснення процесуальних дій щодо перевірки явки учасників процесу і вирішення питання з розгляду справи за відсутності кого-небудь із них; щодо виявлення згоди на розгляд справи суддею одноособово; щодо вирішення питань про відвід; щодо відкладення розгляду справи;

· створення необхідних умов для всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, для здійснення судочинства на основі змагальності й рівності сторін. На це передусім спрямовані вимоги закону, що регламентують процесуальні дії щодо роз'яснення учасникам їхніх процесуальних прав і обов'язків; щодо вирішення судом заяв і клопотань осіб, що беруть участь у справі.

 Основна частина судового засідання - це розгляд справи по суті, де вирішуються такі завдання:

· визначення обсягу та межі дослідження обставин справи в судовому засіданні;

· встановлення наявності чи відсутності підстав для припинення провадження в справі в стадії судового розгляду. Наприклад, головуючий здійснює процесуальні дії щодо виявлення наявності бажання позивача відмовитися від своїх позовних вимог або бажання сторін укласти мирову угоду; дослідження доказів у справі, які входять у структуру господарського процесуального доказування. До структури також входять дії щодо встановлення предмета доказування, збору, надання та оцінки доказів.

За ст. 74 ГПК у засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні. Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, у зв'язку з чим у судовому засіданні із розгляду господарської справи оголошується перерва.    За ст. 75ГПК якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.  

Процесуальні дії основної частини судового засідання:

· доповідь головуючого, з'ясування питань щодо підтримки позивачем своїх позовних вимог, визнання відповідачем вимог позивача, укладення мирової угоди; встановлення порядку дослідження доказів;

· заслуховування пояснень осіб, що беруть участь у справі;

· дослідження письмових доказів; дослідження речових доказів; дослідження висновку експерта.

  Відкладення розгляду справи, перерва в засіданні. Відкладення розгляду справи полягає в перенесенні засідання на інший строк із тим, щоб забезпечити необхідні умови розв'язання спору, це пов'язано з недоліками в підготовці справи до розгляду, які зумовлені діями сторін чи судді. За ст. 77 ГПК Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 (2 місяці), розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.  Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.  Відкладення розгляду справи та оголошення перерви в засіданні не впливають на передбачений законом загальний строк розгляду цієї справи. У тих випадках, коли господарський суд помилково порушив справу без доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а відповідач посилається на те, що він не одержав копії позовної заяви і тому не може надіслати відзив на неї, справу слід відкласти й ухвалою запропонувати прокурору надати докази надіслання відповідачеві копії позовної заяви. Якщо прокурор не виконав вимоги суду, останній відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК залишає позов без розгляду. Якщо позовну заяву прокуророві помилково прийнято до провадження без додання доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви, однак відповідач надіслав суду відзив на неї, господарський суд має право вирішити спір по суті.

За ст. 78 ГПК відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.