Форма 5 – Примітки до фінансової звітності.

Головним призначенням фінансової звітності підприємства є одержання інформації, яка дає достовірне й повне уявлення про майновий і фінансовий стан компанії.

Фінансова звітність -це сукупність форм звітності, які складені за даними фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

Мета фінансової звітності -надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансова звітність визначена як бухгалтерська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності:

форма 1 – Баланс;

форма 2 – Звіт про фінансові результати;

форма 3 – Звіт про рух грошових коштів;

форма 4 – Звіт про власний капітал;

форма 5 – Примітки до фінансової звітності.

Фінансова звітність відображає фінансовий стан банку та результати діяльності за звітний період. Вона складається на підставі даних фінансового обліку. Характерною рисою фінансової звітності є те, що вона складається з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Це закладено в самій структурі форм фінансової звітності, внутрішній та міжформеній ув'язці показників.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством. Під час підготовки до складання та подання фінансової звітності підприємство повинне дотримуватись вимог П(с)БО, а також Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419, який визначає суб’єктів подання звітності, звітний період, склад та терміни її подання. Відповідальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво підприємства.

Головні вимоги до звітності - це обов’язковість подання, державна регламентація, своєчасність складання і подання, простота, зрозумілість і загальна доступність, достовірність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників за різні періоди, доречність, раціональність, економічність і дійовість.

Фінансова звітність повинна містити дані про: підприємство; дату звітності та звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передбачене відповідними Положеннями (стандартами).

2.2.Показники статистичної звітності, як правило, п'ятиденні, десятиденні, місячні, квартальні, річні; а в разі необхідності, як і оперативні, є щоденними. Річні звіти являють собою поєднання всіх видів обліку: оперативного, бухгалтерського та статистичного.

Статистичний облік відображає і вивчає більшість процесів за даними як бухгалтерського, так і оперативного обліку, із застосуванням спеціальних статистичних форм спостереження, які групуються в певному порядку і узагальнюються в систему статистичних показників.

Управлінський облік ведуть суб'єкти підприємницької діяльності, щоб забезпечити внутрішні інформаційні потреби керівництва при плануванні, аналізі, контролі і для прийняття відповідних рішень. Важливо своєчасно отримати достовірну інформацію про доходи та витрати на підприємстві і в окремих його структурних підрозділах, а також з'ясувати, які результати вже відображені у фінансовому обліку. Витрати в цьому різновиді обліку перегруповуються за їх цільовим призначенням, тобто за видами продукції (послуг) або регіонами і т.д. Аналогічно класифікують доходи і фінансові результати суб'єкта господарювання. У рамках управлінського обліку виробничих підприємств детально враховуються витрати і калькулюється собівартість їх продукції або наданих послуг.

 Показники управлінського обліку підприємства. Цей вид обліку розвивається у зв'язку з переходомпідприємств України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи бухгалтерського обліку.

Управлінський облік будується індивідуально на кожному підприємстві. Склад його показників і регулярність їхнього представлення визначаються конкретними задачами фінансового менеджменту. Результати управлінського обліку використовуються для контролю поточної фінансової діяльності й оцінки її ефективності, формування фінансової стратегії і політики по окремим аспектам фінансового розвитку підприємства.

2.3. Роль та місце вибіркових обстежень та експертних оцінок у поглибленому фінансовому аналізі.

Дані з первинної облікової документації (вибіркові дані)

Невід’ємною умовою бухгалтерського обліку є документальне оформлення кожної господарської операції.

З метою поглибленого аналізу фінансового стану підприємства вибірково, на запит, можна скористатися даними з первинних документів оборотних відомостей за аналітичними та синтетичними рахунками, наприклад: про часткову або повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей,коштів і розрахунків; про структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за видами, термінами оплати та носіями; про виконання кредитних угод; про непродуктивні видатки та розкрадання матеріальних цінностей тощо. В Україні залучення первинних даних бухгалтерського обліку передбачено методикою поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій.

Аналізуючи фактичний фінансовий стан підприємств, до експертних оцінок вдаються насамперед з метою отримання даних про відносну значущість того чи іншого аналітичного показника під час розгляду їх сукупності: наприклад, такі оцінки потрібні при визначенні узагальнюючого показника ліквідності балансу, класності підприємства як замовника та рейтингового узагальнюючого показника фінансового стану. Проте експертні оцінки використовують переважно для прогнозування фінансового стану підприємства, а також для фінансової експертизи інвестицій. Висококваліфіковані досвідчені фахівці можуть оцінити ймовірність очікуваних доходів і витрат, ступінь ризику реальних і фінансових інвестицій, зміни в курсі національної валюти, у податковому законодавстві тощо.

Тема 1

1.1. Сучасна методика оцінювання фінансових звітів.

1. Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції фінансової звітності з попереднім періодом. Таке зіставлення можна здійснювати за допомогою показників динаміки: абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту і абсолютного значення 1 % приросту.

2. Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури позицій балансу. Для цього використовуються відносні величини структури, які характеризують склад, структуру бухгалтерського балансу. Ці величини визначаються відношенням розмірів складових бухгалтерського балансу до загального підсумку як по активах, так і пасивах.

3. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок співвідношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників.

4. Порівняльний (просторовий) аналіз — порівняння фінансових показників підприємства з аналогічними показниками інших підприємств, середніми значеннями цих показників по відповідних галузях, нормативними значеннями.

5. Факторний аналіз — аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою індексного аналізу і методів кореляційно-регресивного аналізу.

1.2. Методи приведення вихідних даних до порівняльного вигляду: метод нейтралізації обємного , вартісного та структурного фактора.

Нейтралізація впливу вартісного фактора – виключення впливу цього чинника (ціни, собівартості та ін.) на зміну результативного показника. Для цього необхідно здійснити перерахунок вказаного загального показника, виходячи з базового (планового) значення вартісного і фактичного значення кількісного показника. Після цього фактичні дані порівнюють з перерахованими.

Нейтралізація впливу об'ємного (кількісного) фактора – усунення його впливу на зміну загального результативного показника. Це досягається завдяки перерахунку загального показника шляхом заміни планового значення об'ємного кількісного показника, який перебуває у функціональній залежності, у фактичний обсяг, тобто за рівнем звітного періоду. Потім показник звітного періоду порівнюють з аналогічним, отриманим в результаті перерахунку і роблять висновок.

Нейтралізація впливу структурного фактора – виключення впливу цього чинника шляхом перерахунку результативного показника на структуру базисного (планового) періоду.

1.3. Детермінований (функціональний) і стохастичний аналіз — залежно від досліджуваного виду зв'язку між фактором (або факторами) і результатним показником.

Жорстко детермінованим (функціональним) залежностям притаманне те, що кожному значенню фактора відповідає певне невипадкове значення результатної змінної величини (функції). Такі залежності називаються функціональними. Наприклад, кожній зміні податкової ставки відповідає певний абсолютний розмір податку; кожній зміні норм, розцінок, посадових окладів — певний розмір витрат на оплату праці; зміні норм соціальних відрахувань з фонду оплати праці — певна абсолютна сума цих відрахувань.

Зв'язок називається стохастичним (імовірним), якщо кожному значенню факторної ознаки відповідає множина значень результатної ознаки, тобто певний статистичний розподіл. Цей вид залежностей характеризується тим, що кожному значенню змінної величини фактора відповідає не одне, а кілька значень величини функції. Такі залежності називаються кореляційними. Зв'язок між змінними величинами при цьому виявляється вже не в кожному окремому випадку, а в сукупності однакових випадків, причому він відображається у зміні узагальнюючих характеристик — середніх величин. Так, зв'язок між рівнем витрат і коефіцієнтом плинності кадрів або ступенем порушення платіжної дисципліни можна встановити лише при зіставленні середніх значень показників функції й факторних показників.

1.4.Зміст та методологія здійснення експрес-аналізу фінансового стану підприємства

Єкспрес-аналіз. Мета аналізу- наочна й проста оцінка фінансового добробуту і динаміки розвитку підприємства. Його виконують у три етапи: підготовчий, попередній огляд, економічне читання і аналіз звітності.
Мета підготовчого етапу- рішення про доцільність аналізу фінансової звітності. Для цього ознайомлюютьсмя з аудиторським висновком.

Мета попреднього огляду – це ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу.

Мета етапу економічного читання і аналізу звітності- це узагальнена оцінка результатів діяльності підприємств. Після проведення експрес-аналізу потрібно проаналізувати 5 взаємоповьязаних таблиць:

1. Господарські кошти підприємства і їх структура.

2. Основні активи підприємства

3. Структура та динаміка оборотних коштів підприємства

4. Основні результати фін-господарської діяльності.

5. Ефективність використання фінансових ресурсів підприємств.

Сенс цього аналізу – відображення невеликої клькості найбільш важливих показників і від стеження їхз динаміки.