Економічні потреби суспільства. Їх суть і структура.

Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки еко­номічних суб’єктів є однією з фундаментальних категорій еко­номічної науки.

Потреба — це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхід­ному для підтримки життєдіяльності і розвитку люди­ни, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.

Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями. У найзагальнішому вигляді визначають:

— фізіологічні потреби, зумовлені існуванням і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло тощо);

— соціальні потреби, зумовлені соціальною (суспільною) природою людини (спілкування, суспільне визнання, самореа- лізація тощо);

— духовні потреби, зумовлені розвитком людини, як осо­бистості (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо).

Зазначена класифікація є умовною, оскільки фізіологічні, соціальні та духовні потреби переплітаються і взаємодіють між ;обою, утворюючи цілісну систему.

Потреби задовольняються у процесі споживання. Засоби за­доволення людських потреб називаються благами.

Благо — будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Розрізняють такі блага:

— неуречевлені (сонячне світло, здоров’я, спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);

— неекономічні (дарові, необмежені, надані природою без зусиль людини; їхні обсяги перевищують наявні людські потре­би) та економічні (обмежені; такі, що є результатом чи об’єктом економічної діяльності; їхні обсяги обмежені порівняно з існу­ючими потребами).

Економічні потреби — це потреби в економічних благах.

Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спо­нукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та спожи­вання у рамках певної системи соціально-економічних відно­син.

Важливо зазначити, що економічні потреби утворюють струк­турну підсистему всього комплексу потреб суспільства. Відтак рівень їхнього розвитку та ступінь задоволення залежить від рівня розвитку інших підсистем, у т. ч. культурних, духовних, моральних потреб суспільства.

Носіями економічних благ є найрізноманітніші товари та послуги. В їх сукупності розрізняють:

— споживчі блага (товари та послуги, призначені для без­посереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);

— матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріаль­ного виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);

— теперішні блага (перебувають у безпосередньому корис­туванні економічними суб’єктами) і майбутні блага (товари та послуги, якими економічні суб’єкти зможуть скористатися в майбутньому) тощо.

Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації за такими критеріями:

I. За характером виникнення:

— первинні (базові), пов’язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;

— вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.