Пуск/ Програми/Microsoft Exel

3. З диска <E:>відкрити робочу книгу з системою контролю 

Для відкриття робочої книги необхідно використовувати команду «Файл/Открыть».При цьому відкривається вікно діалогу «Открытие документа», що містить список файлів, що зберігаються поточній папці. Необхідно виділити файл з ім.’ям                                              « Контроль_Університетська освіта» та натиснути кнопку «Открыть».

Після відкриття робочої книги на екрані дисплея з’явиться перше вікно системи контролю (рис.1), на якому розміщена кнопка «ПУСК СИСТЕМИ»

Для початку роботи із системою студентові необхідно натиснути екранну кнопку «ПУСК СИСТЕМИ» . Після цього відкривається друге робоче вікно системи контролю (рис.2) , на якому розташовані такі елементи управління системою:

Ø командна кнопка «Зміна запитання»;

Ø командна кнопка «Протокол» (для введення протоколу опитування);

Ø кнопки лічильника(для встановлення кількості запитань опитування)

                           Рис.2 Робоче поле системи контролю

4. Щоб звернутися до першого питання, необхідно натиснути на екранну кнопку «Змінна запитання». Після цього на екрані монітора з’явиться вікно введення, куди треба ввести своє прізвище. Необхідно набрати на клавіатурі своє прізвище та натиснути кнопку «Enter».

  На екран буде виведено запитання з декількома відповідями.

  Необхідно в вікно введення ввести номер вірної відповіді та натиснути клавішу «Enter».

Далі на екран буде виведено  наступне запитання.

У результаті опитування накопичуються правильні та не правильні відповіді. Після аналізу тестування на визначену кількість запитань система контролю виводить кількість балів , отриманих студентом і виставляє відповідну оцінку по 4-х бальній системі. Оцінка виставляється за наступним критерієм : «відмінно», якщо правильні відповіді складатимуть від загальної кількості 90…100% ; «добре – 80…89%; «задовільно» - 60..79%, «незадовільно» - менше 60%.

5. З метою перевірки опитування , а також попереднього навчання може бути виведено протокол опитування, шляхом натискання на командну кнопку «Протокол» (рис.3)

                       Рис.3. Виведення протоколу опитування

6.

7. Після завершення роботи із системою контролю необхідно завершити роботу з програмою Exel і виключити комп’ютер. Для завершення роботи з Exel необхідно виконання команду меню «Файл/Выход»

8.  Для завершення роботи на комп’ютері необхідно натиснути кнопку «Пуск» на панелі задач. На екрані з’явиться головне меню Windows. У цьому меню треба вибрати пункт «Завершение работы». На екрані з’явиться вікно завершення роботи з Windows і виключення комп’ютера. В цьому вікні вибрати команду «Завершение работы» та натиснути кнопку «Ок».

                                                   ТЕМА 1

               « Університетська освіта в контексті болонського процесу»  

                                                     Тести

1.Університетською освітою називають універсальне оволодіння:

1) Фаховими дисциплінами за допомогою наукових досліджень та начання, щоб відповідати потребам суспільства;

2)  Спеціальністю, світовими загально-культурними цінностями і придбанням знань національної історії, культури та економічної думки

3) Знаннями, уміннями та навичками, підготовка незалежних, самодостатніх кадрів з активною громадянською позицією

2.Місія університетської системи освіти полягає у :

1) Якісному навчанні та формуванні нового рівня свідомості вільної людини

2) Свободі навчання та досліджень, виробленні високоякісного людського капіталу;

3) Реформуванні університетської системи освіти відповідно до вимог болонської декларації;

3.Основи університетської освіти в Україні заклав :

1) Острозька академія;

2) Києво-Могилянська академія;

3) Львівський університет

4.У період нової та новітньої історії на розвиток університетської освіти в Україні негативно впливали такі фактори :

1) Здійснення русифікації, полонізації, мадяризації, онімеччиння та румунізації українського населення;

2) Гостра боротьба православ’я та католицизму;

3) Постійний суворий нагляд колоніальних властей за діяльністю вищих шкіл

5.Нехтування національними культурними традиціями було характерною особливістю розвитку університетської освіти після :

1) Великої Вітчизняної війни;

2) Великої жовтневої революції;

3) Першої світової війни

6.Першим вищим навчальним закладом на Закарпатті вважається:

1) Закарпатський університет ;

2) Рівненський університет;

3) Ужгородський університет

7.Принциповою відмінністю предметної системи від курсової було :

1) Поява семінарів, просемінарів допоміжних та елективних курсів;

2) Розробка наукових проблем та консультаційна робота;

3) Співвідношення цілей, змісту , форм навчального процесу з потребами студентів та викладачів

8.Україна приєдналась до Болонського процесу:

1) 29 травня 2006 року ;

2) 19 червня 2005 року ;

3) 19 травня 2005 року

9.З погляду автономії функціонування вищих навчальних закладів, країни можна поділити на такі типи :

1) Англо-американська група;

2) Американсько-європейська;

3) Європейська група;

4) Європейсько –азійська група;

5) Азійська група

10.Університетська автономія це:

1) Право вищих навчальних закладів бути незалежними від Міністерства освіти і науки України щодо самостійного ухвалення рішень в управлінні та фінансуванні, організації навчально- виховного процесу, визначення стратегій у сфері науково-дослідної роботи, форм і методів навчальної роботи;

2) Нова модель взаємин університетів та держави, за якої університет стає інституцією, яка сама визначає завдання навчально-виховного процесу, несе відповідальність за результат своєї діяльності перед державою і суспільством та дбає про відповідність своєї місії загальнонаціональним приорітетам;

3) Незалежність вищих навчальних закладів від держави, інших суспільних чи політичних сил у прийнятті рішень щодо їх внутрішнього адміністрування, фінансового управління і незалежність у здійсненні своєї освітньої політики , наукових досліджень та інших споріднених видів діяльності.

11.У міжнародній практиці автономія університету ґрунтується на принципі дотримання академічних свобод , які передбачають :

1) Самостійність суб’єктів навчального процесу в максимально припустимих межах, прояв паритетності у стосунках викладачів та студентів, максимально демократична процедура навчання, право студента обирати начальні курси поза певним обсягом обов*язкових; право кафедри та викладача формувати зміст навчальної дисципліни, право викладчів обирати керівників факультету, закладу; самостійність вищого навчального закладу в організації навчального процесу;

2) Комплекс прав вищих навчальних закладів щодо порядку ліцензування самостійно присвоєних вчених звань і ступенів, визнання іноземних дипломів, самостійне управління бюджетними і позабюджетними коштами при посиленні громадського контролю за університетською адміністрацією і розширення внутрішньо університетського самоврядування та академічних свобод;

3) Соціальну адаптацію студентів та викладачів у секторі вищої освіти, що передбачає право вибору та високий рівень особистої та корпоративної відповідальності перед суспільством, рівність членів академічної сфери, свобода у викладанні, навчанні та дослідженнях, мінімальний набір базових навичок, морально-етичних та громадських норм, необхідних для нормального функціонування громадянського суспільства

12. Академічна автономія університету охоплює :

1) Внутрішню стратегію і структуру призначення ректорів. Проректорів та органів управління;

2) Спеціалізацію вузу, кваліфікаційні рівні освіти, кількість студетнів і навчальних дисциплін, критерії набору, квоти та гарантії якості;

3) Питання штату, відношення до статусу державних службовців, просування персоналу тощо

13.Основним документом , що визначає зміст Болонського процесу є:

1) Велика хартія університетів;

2) Саламанкська конвенція;

3) Болонська декларація

14.Єдиним офіційним документом у контексті Болонського процесу про визнання кваліфікації вважається :

1) Сорбонська декларація;

2) Лісабонська конвенція;

3) Берлінське комюніке;

15.Болонська декларація була підписана:

1) 19 червня 1998 року;

2) 29 травня 1999 року;

3) 19 червня 1999 року

16.Болонський процес це:

1) Процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи;

2) Побудова європейського простору вищої освіти, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності європейської вищої школи

3) Діяльність європейських країн, спрямована на узгодження систем вищої освіти європейських країн, зведення її до єдиного стандарту

17.Основними функціями вищого навчального закладу є:

1) Освітня

2) Культурологічна

3) Навчальна

4) Наукова

5) Виховна

18.Україну в якості нової країни-учасниці Болонського процесу було запрошено на:

1) Бергенському саміті;

2) Празькому саміті;

3) Лондонському саміті;

19.Принцип Болонсько процесу який передбачає залучення в Європу великої кількості студентів з інших регіонів світу, називається :

1) Розширення мобільності студентів та викладачів;

2) Забезпечення привабливості європейської системи освіти;

3) Забезпечення працевлаштування випускників.

20. Ключова позиція реформування у контексті болонського процесу полягає у :

1) Уніфікації вищої освіти у Європейських країнах;

2) Створенні умов для порівняння Європейських освітніх систем;

3) Широкому доступі до освітніх і культурних надбань різних країн

                                        ТЕМА 2.                                                                      Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою  

                                      Тести

1.Ціннісний підхід активізує наступні проблеми :

1) Гуманізація , гуманітаризація, демократизація;

2) Фундаменталізації, індивідуалізації, демократизації;

3) Гуманізація, фундаменталізація, індивідуалізації

2.Термін «гуманізація» , «гуманітаризація» означачає :

1) Співробітництво ;

2) Людство , людяність

3) Високоосвідченість

3.Гуманізація освіти це :

1) Орієнтація освітньої системи на розвиток і становлення відносин взаємної довіри та співробітництва студентів та викладачів, заснованих на шануванні прав кожної людини, збереженні їх здоров’я, почуття власної гідності і розвитку особистісного потенціалу;

2) Забезпечення засвоєння студентами гуманістичних цінностей відповідно до духовних потреб цивілізаційного рівня і формування на цій основі гуманістичного світогляду;

3) Повернення усіх наук до людини, на формування духовного світу спеціаліста, орієнтованого на загальнолюдські, соціальні, професійні, моральні, етичні , естетичні й інші цінності та інтереси.

4.Системна організація партнерських,.суб’єкт-суб’єктивних взаємовідносин між тим, хто навчається, і тим, хто навчає, що забезпечує створення найсприятливіших умов для розвитку духовних, інтелектуальних, творчих можливостей та має на меті підготовку справжнього високоосвіченого фахівця ХХІ століття називається :

1) Гуманітаризації;

2) Гуманізації;

3) Демократизації

5.Принцип гуманітаризації має на меті :

1) Формування професійної мобільності , яка полягає у спроможності швидко опановувати нові об’єкти і нові професії, задоволенні потреби у постійному підвищенні освіти, що зумовлюється конкуренцією на ринку праці4

2) Підвищення рівня загальної культури студентства, культивування високої моралі, піднесеної думки та відповідно до національних традицій та переконань , реалізацію їх творчих здібностей та природних задатків;

3) Спрямування систем вищої освіти на розвиток і саморозвиток особистості , максимальне наближення  вивчення кожної навчальної дисципліни до майбутніх потреб студентів.

6.Гуманітарний характер навчально- виховного процесу можна реалізувати за наявності та виконанні наступних моментів :

1) Інформаційно-методичних;

2) Науково-практичних;

3) Резервний;

4) Кадровий

7.Демократичність вищого навчального закладу визначається як спосіб життя який формується:

1) Усіма демократично вихованими педагогами та керівниками навчального закладу з метою виховання  тих, хто навчається, вільними громадянами і забезпечення у майбутньому поглиблення та незворотності демократичних перетворень у державі;

2) Вищим навчальним закладом та характирезується системою певних ознак, що відрізняються від авторитарного і ліберального, й за допомогою відповідних механізмів забезпечує реальний демократизм в усіх його сферах.

3) Спосіб життя , що формується студентами та викладачами навчального закладу, на основі педагогіки співробітництва, упровадження принципів гуманізації у освітній педагогічний процес, досягнення логічності, збалансованості , у виконанні фахових дисциплін

8.Принцип демократизації в освіті передбачає організацію діяльності :

1) Навчально-виховних закладів на правових, громадсько-державних засадах, відкритих для батьків та громадськості;

2) Вищих навчальних закладів на засадах гуманізації суб’єкт –суб’єктивних взаємовідносин студент-викладач;

3) Вищого закладу освіти , яка сприятиме відкритості навчальної установи, свободі слова і запитань.

9.Фундаменталізація освіти є одним із напрямів :

1) Перебудови циклу професійних дисциплін;

2) Підвищення якості освіти;

3) Формування сучасного наукового мислення

10.Фундаменталізацією освіти трактують як:

1) Зведення великого обсягу інформації до певних стрижневих ідей, на яких базується знання окремої галузі чи міжгалузеві знання

2) Підвищення професійної мобільності особистості як у плані збільшення її можливостей так і зміни професії, так і у рамках основної професії.

11.Завдання фундаментальної університетської освіти є:

1) Становленн студента як компетентного у своїй професійній діяльності спеціаліста, який буде конкурентоспроможним на ринку праці;

2) Створення умов для виховання та формування сучасного наукового мислення, внутрішньої потреби у саморозвитку, самоосвіті упродовж життя людини;

3) Забезпечення приорітету інформаційного компоненту у системі знань, де найважливішу роль відіграють фундаментальні знання

12.Університетська освіта може вважатися фундаментальною якщо вона продукує:

1) Вузькоспеціалізовані знання;

2) Спеціальні фахові знання;

3) Системні, методологічні знання

13.Основні напрями фундаменталізації в освіті полягають у:

1) Переході навчальних закладів до ринкових відносин, наявності конкуренції між ними;

2) Зміні співвідношення між прагматичним і теоретико-методологічним компонентами змісту освіти;

3) Зміні змісту і методології навчального процесу;

4) Забезпеченні приорітету інформаційного компонента у системі знань;

5) Адаптованості навчальних технологій до реальних потреб студентів у здобутті якісної освіти

14.Спрямованість фундаментальної освіти на формування системного мислення , цілісної наукової картини світу , забезпечення приорітетності інформаційних компонент у перспективній системі освіти може досягатися шляхом запровадження комплексу заходів , в основі яких лежить :

1) Зміна співвідношення між прагматичною , загальнокультурною та загальнонауковою складовими освіти;

2) Зміна фундаментальних освітніх об’єктів, які можуть бути виявлені безпосередньо у ході освітньої діяльності;

3) Зміна змісту дисциплін, які опановуються;

4)  Зміна наукових знань, які становлять ядро наукових теорій;

5) Забезпечення приорітетності інформаційних, інтелектуальних , науково-природничих компонент у системі освіти людей.

15.Головною метою фундаментальної підготовки   

1) Розвиток професійної компетентності студентів;

2) Формування творчої особистості спеціаліста;

3) Забезпечення інтегрованої різнорівневої системи студентів

16.Фундаментальна підготовка розглядається як:

1) Відкрита динамічна система взаємозалежних і взаємообумовлених фундаментальних навчальних дисциплін;

2) Необхідна умова та основа для безупинної освіти протягом усього життя людини;

3) Умова багаторазового підвищення професійної мобільності особистості у рамках основної професії

17.Основною формою індивідуалізаціїї освітньої діяльності є організація навчання за :

1) Кредитно-модульною системою навчання;

2) Індивідуальними навчальними планами;

3) Індивідуальним графіком навчання

18. Навчання за індивідуальним навчальним планом забезпечує :

1) Здійснення самоосвіти;

2) Необхідний обсяг знань з фахових дисциплін;

3) Самореалізацію студента як особистості

19.Індивідуальний навчальний план студента це робочий навчальний документ , який:

1) Розробляється кафедрою на основі навчального плану відповідно до індивідуальних здібностей і потреб студента;

2) Визначає обсяг навчального навантаження студентів відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього фахівця;

3) Формується на основі навчального плану з метою індивідуалізації навчального плану.  

20. Індивідуальний навчальний план відображає :

1) Структурно-логічну систему підготовки фахівця з певної спеціальності;

2) Обсяг продуктивної самостійної роботи студента;

3) Індивідуальні потреби студентів щодо своєї фахової підготовки.

                                             ТЕМА 3.

           « Організація навчального процесу в університеті»

                                          Тести

1.Визначте Закон України , у якому освіта проголошується основою інтелектуального , культурного, духовного соціального, економічного розвитку суспільства :

1) «Про вищу освіту»;

2) «Про освіту»;

3) « Про загальну середню освіту»

2.До системи стандартів вищої освіти належать :

1) Державний стандарт вищої освіти;

2) Галузеві стандарти вищої освіти;

3) Регіональні стандарти вищої освіти;

4) Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів;

5) Місцеві стандарти вищої освіти.

3.  Освітньо- професійна програма підготовки визначає :

1) Місце і значення навчальної дисципліни  всистемі підготовки фахівців, її зміст , послідовність і вимоги до знань і умінь студентів;

2) Наукове і методичне обґрунтування послідовності реалізації структурно-логічної системи підготовки фахівців;

3) Перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених на їх вивчення, форм підсумкового контролю. 

4.Нормативні навчальні дисципліни – це дисципліни , встановлені :

1) Освітньо-професійною програмою;

2) Вищим навчальним закладом;

3) Державним стандартом вищої освіти.

5.Нормативний документ вищого навчального закладу , який скаладається на підставі освітнбо-професійних програми і структурно-логічної системи підготовки фахівців та визначає організацію їх навчальної діяльності називається :

1) Навчальна програма;

2) Навчальний план;

3) Робоча програма

6.Компонентами навчальної програми є:

1)  Пояснювальна записка;

2) Тематичний план;

3) Список літератури;

4) Практична підготовка;

5) Зміст дисципліни

7.План наукової роботи включає :

1) Вступ, 2-3 підрозділи, висновки;

2) Вступ 3-4 підрозділи висновок;

3) Вступ, 3-4 підрозділи, висновок, список використаної літератури.

8.Перший розділ наукової роботи , як правило, присвячується:

1) Методичним підходам та діагностичним засобам;

2) Аналізу стану об’єкту дослідження ;

3) Теоретико- методологічним аспектам досліджуваної проблеми.

9.До захисту наукових робіт допускаються студенти, які :

1) Виконали усі вимоги навчального плану ;

2) Виявили особливі здібності до наукової творчості ;

3) Впровадили елементи наукової новизни.

                            ТЕМА 4.

« Фахова підготовка у вищому навчальному закладі: вступ до спеціальності»

                         Тести

1.Формування творчої особистості , професіонала для наукової та практичної роботи у сфері суспільно-економічної діяльності з метою підвищення рівня та якості життя людей і прогресивного розвитку суспільства це:

1) Основне завдання економічного університету;

2) Місія економічного університету;

3) Стратегічна мета розвитку університету

2.Підцілями розвитку економічного університету є:

1) Формування професіонала для наукової та практичної роботи в економічній сфері;

2) Формування інтелектуальної еліти суспільства у економічнй сфері;

3) Формування кваліфікованих професіоналів за ліцензованими спеціальностями;

4) Формування спеціалістів конкурентоспроможних на європейському ринку;

3.Стратегічна мета розвитку університету полягає у :

1) Підвищенні якості підготовки фахівців до рівня , що забезпечить їм можливість знайти роботу за фахом;

2) Формуванні творчої особистості , професіонала для наукової та практичної роботи у сфері суспільно-економічної діяльності;

3) Розбудові суспільства , яке базується на глобальній економіці знань;

4) Підвищення рівня якості життя людей і прогресивного розвитку суспільства

4.Безперервність освіти , її систематичність та системність забезпечує необхідні характеристики освітньої діяльності через:

1) Освіту, навчання, виховання;

2) Гуманізацію, гуманітаризацію, демократизацію

3) Знання, уміння, навички;

4) Час , інтенсивність, енергетичність

5.Принцип розвитку університету, який базується на розвитку творчих здібностей кожної особистості , використанні результатів наукових досліджень при формуванні навчальних матеріалів та організаційних форм приведення освітньої діяльності , називається :

1) Безперервність освіти , її систематичність та системність;

2) Інноваційність освіти;

3) Єдність фундаментальності і фаховості змісту освіти;

4) Партнерство всіх учасників освітньої діяльності ;

5) Гнучкість освітньої діяльності ;

6) Урахування ефекту спів навчання;

7) Діяльність принципів навчання

6.Принцип ,який передбачає необхідність такої організації навчального процесу та його змісту , де у достатній мірі забезпечені як індивідуальні, духовні і творчі потреби особистості , так і потреби того, чи іншого сектору економіки та домогосподарств, - це:

1) Безперервність освіти, її систематичність та системність;

2) Інноваційність освіти;

3) Єдність фундаментальності і фаховості змісту освіти;

4) Партнерство всіх учасників освітньої діяльності;

5) Гнучуість освітньої діяльності ;

6) Урахування ефекту спів навчання ;

7) Діяльність принципів навчання.

7.Принцип навчання , який спрямований на орієнтацію всього навчального процесу , не на зазубрювання інформації , а на формування у студента компетенцій,, необхідних для успішної роботи з тієї чи іншої спеціальності, трактується як:

1) Безперервність освіти , її періодичність та системність ;

2) Інноваційність освіти;

3) Єдність фундаментальності і фаховості змісту освіти;

4) Партнерство всіх учасників освітньої діяльності;

5) Урахування ефекту спів навчання;

6) Діяльність принципів навчання .

8.Навчання увесь час, а не від часу , тобто оволодіння компетенціями не тільки у період власне навчання, а й у період практичної діяльності ґрунтується на :

1) Інтенсивності навчання;

2) Безперервності навчання;

3) Синергетичності навчання ;

9.Фаховість підготовки на старших курсах забезпечується :

1) Формуванням необхідних для певної спеціальності компетенцій у рамках нормативних та варіативних дисциплін;

2) Приорітетною гуманітарної, математичної , економіко- теоретичної підготовки майбутніх економістів;

3) Використання фахових знань з користю для своєї майбутньої діяльності ;

10.Функціонування університету здійснюється під впливом таких процесів:

1) Формування кількісних і якісних потреб у фахівця економічних спеціальностей;

2) Формування фахових компетентностей майбутніх спеціалістів , обумовлених нормативно-правовою базою;

3) Формування потреб суспільства у фахівцях відповідного профілю та якості ;

4) Формування багатьох можливостей , обумовлених відомчою нормативною базою, наявністю ресурсів усіх видів

11.Освітнім рівнем вищої освіти називається характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості:

1) Знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки певного рівня професійної діяльності;

2) Фахових компетенцій особи, що передбачають здобуття нею професійної кваліфікації;

3) Інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації та відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

12.Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти – це характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості :

1) Знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки певного рівня професійної діяльності ;

2) Фахових компетенцій особи, що передбачають здобуття нею професійної кваліфікації;

3) Інтелектуальних якостей особи , достатніх для здобуття кваліфікації та відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

13.Професійна кваліфікація передбачає здатність працівника  :

1) Успішно виконувати свої функції задля реалізації свого потенціалу;

2) Виконувати конкретні завдання та обов’язки конкретної роботи ;

3) Виконувати кваліфіковану роботу за своєю професією.

14.До освітніх рівнів вищої освіти належать :

1) Спеціаліст;

2) Неповна вища освіта;

3) Бакалавр;

4) Повна вища освіта;

5) Молодший спеціаліст;

6) Базова вища освіта ;

7) Магістр.

15.Закон України «Про вищу освіту» визначає такі освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти:

1) Спеціаліст;

2) Неповна вища освіта;

3) Бакалавр;

4) Повна вища освіта;

5) Молодший спеціаліст;

6) Базова вища освіта;

7) Магістр

16.Освітній рівень вищої освіти особи , який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатнім для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра –це:

1) Спеціаліст;

2) Неповна вища освіта;

3) Бакалавар;

4) Повна вища освіта;

5) Молодший спеціаліст;

6) Базова вища освіта;

7) Магістр

17.Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту , спеціальні уміння та знання , достатні для виконання професійних завдань та обов’язків інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності , передбачених для первинних посад у певному виді економічної діяльності називається:

1) Спеціаліст;

2) Неповна вища освіта;

3) Бакалавр;

4) Повна вища освіта;

5) Молодший спеціаліст;

6) Базова вища освіта;

7) Магістр;

18.Освітній рівень вищої освіти особи , який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатнім для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста відповідає поняттю:

1) Спеціаліст;

2) Неповна вища освіта;

3) Бакалавр;

4) Повна вища освіта;

5) Молодший спеціаліст;

6) Базова вища освіта;

7) Магістр

19.Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту , фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці, достатні для виконання завдань та обов’язків певного рівня професійної діяльності, передбачає для первинних посад у певному виді економічної діяльності визначається як :

1) Спеціаліст ;

2) Неповна вища освіта;

3) Бакалавр;

4) Повна вища освіта;

5) Молодший спеціаліст;

6) Базова вища освіта;

7) Магістр.

20.  Успіх висококваліфікованих фахівців економічних спеціальностей залежить від наступних «навчальних» складових :

1) Базова вища освіта;

2) Знання комп’ютера;

3) Знання іноземної мови;

4) Роботи із спеціальними програмами;

5) Вища економічна освіта.

                                  ТЕМА 5.

«Бібліотека університету і правила користування її фондами»

                                   Тести

1.У зв*язку з приєднання України до Болонського процесу, основними пріоритетами розвитку вищої освіти на найближчі п*ять років є:

1) Європейський рівень якості й доступності освіти;

2) Формування інформаційного суспільства;

3) Духовні орієнтири освіти;

4) Необхідність входження до європейського освітнього простору;

5) Демократія освіти;

6) Підвищення соціального статусу бібліотекарів;

7) Гуманізація та гуманітаризація вищої освіти.

2.Бібліотека університету в своїй діяльності керується :

1) Національною доктриною розвитку освіти;

2) Конституцією України;

3) Законом України «Про вищу освіту»;

4) Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»;

5) Положенням «Про бібліотеки і бібліотечну справу»

6) Статусом вищого навчального закладу.

3.Загальне методичне керівництво бібліотекою вищого навчального закладу, належно від відомчого підпорядкування здійснює :

1) Зональна методична рада вузівських бібліотек;

2) Обласна методична рада вузівських бібліотек;

3) Міністерство освіта та науки України;

4) Методичні ради міністерства освіта і науки України.

5) Науково-методична комісія міністерства освіти та науки України

4.Перспективним завданням бібліотеки вищого навчального закладу є:

1) Ведення організаційно-методичної роботи з питань бібліотекознавствам та бібліографії;

2) Налагодження прямих зв’язків з бібліотеками інших країн;

3) Інтеграція електронних освітньо-інформаційних ресурсів;

4) Ефективна навігація і доступ до літературних джерел незалежно від місця знаходження користувача.

5.До головних рис бібліотеки відносять чіткий розподіл на дві стабільні групи :

1) Штатні співробітники;

2) Професорсько-викладацький склад;

3) Слухачі підготовчих курсів;

4) Студентська читацька аудиторія.

6.До професії бібліотекаря сьогодення ставить такі вимоги:

1) Постійно підвищувати свою кваліфікацію;

2) Рекомендувати і видавати літературу;

3) Бути спеціалістом у галузі нових інформаційних технологій;

4) Розробляти електронну навчальну продукцію.

7.Створення інформаційної системи бібліотечного обслуговування неможливе без урахування :

1) Комп’ютерної грамотності співробітників бібліотек;

2) Інформаційних можливостей бібліотеки університету;

3) Інформаційних потреб читачів

8.Головна мета вищої освіти полягає у:

1) Формуванні і розвитку  електронного навчального середовища вищих навчальних закладів;

2) Підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних забезпечити процеси розвитку усіх сфер діяльності суспільства;

3) Формуванні інформаційного суспільства

9.У сучасні бібліотечній системі відповідно до вимог інформаційного суспільства відбуваються значні інформаційні зміни , а саме:

1) Участь співробітників бібліотеки у регіональних, всеукраїнських та наукових конференціях;

2) Автоматизація майже усіх функцій і бібліотечних процесів;

3) Оволодіння персоналом фаховими навичками роботи в інформаційному електронному середовищі бібліотеки;

4) Збагачення, урізноманітнення бібліотечного середовища

10.Бібліотечно-інформаційна сфера –це:

1) Формування бібліотечного фонду відповідно до профілю вищого навчального закладу;

2) Накопичення, синтезування та формування ресурсної бази і підвищення ефективності використання електронної інформації;

3) Виховання інформаційної культури читачів, що передбачає прищеплення їм навичок користування книгою та бібліотекою.

11.Студент як майбутній спеціаліст повинен уміти :

1) Знайти потрібну інформацію;

2) Переписати інформацію;

3) Опрацювати інформацію;

4) Обґрунтувати вибір тієї чи іншої інформації.

5) Проаналізувати інформацію;

6) Застосувати інформацію в конкретному випадку;

7) Зробити висновок з приводу застосування тієї чи іншої інформації.

12.Процедура обробки нових надходжень до бібліотеки передбачає:

1) Створення комп’ютеризованих робочих місць у бібліотеках ;

2) Занесення електронних бібліографічних описів до електронних каталогів;

3) Передплату періодичних наукових видань та закупівлю нової літератури.

13.Реалізація нових освітніх завдань , ресурсних проектів , що виконуються за підтримки інформаційно-освітнього простору, неможливе без :

1) Потужної локальної комп’ютерної мережі;

2) Централізованого професійного управління електронними ресурсами закладу освіти;

3) Доступ до інформаційної бази необхідних документів та інформації

14.Бібліотека університету є:

1) Окремим підрозділом вищого навчального закладу;

2) Незалежним підрозділом вищого навчального закладу;

3) Структурним підрозділом вищого навчального закладу

15.Порядок доступу до бібліотечних фондів та інформаційних ресурсів , перелік основних послуг і умови їх надання визначаються:

1) Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу»

2) Правила користування бібліотекою;

3) Типовими правилами користування бібліотекою

16.Правила користування бібліотекою називається документ , що

1) Регламентує відносини користувача з бібліотекою , встановлює загальний порядок організації обслуговування користувачів, доступ до фондів бібліотеки, права та обов’язки користувачів та бібліотеки;

2) Визначає сукупність інформаційних ресурсів бібліотеки , організованих за певними правилами, які забезпечують потреби користувачів бібліотеки у необхідній їм інформації;

3) Встановлює порядок вступу до бібліотечних фондів та інформаційних ресурсів, перелік основних послуг і умови їх надання, організацію бібліотечних фондів, які призначені для систематизації документів залежно від об’єму та галузей знань

17.Фонди бібліотеки – це сукупність інформаційних ресурсів бібліотеки , які:

1) Регулюють відносини користувача з бібліотекою та встановлюють доступ до фондів бібліотеки;

2) Організовані за певними правилами і забезпечують потреби користувачів бібліотеки у необхідній їм інформації;

3) Встановлюють порядок доступу до бібліотечних фондів та інформаційних ресурсів

18.Основним методом , що використовується при організації бібліотечних фондів є:

1) Каталогізація;

2) Систематизація;

3) Класифікація

19.До систем класифікації належать:

1) Бібліотечно-бібліографічна;

2) Алфавітна;

3) Універсальна десяткова;

4) Винаходів;

5) Систематична;

6) Хронологічна;

7) Стандартів.

20. Основними типами бібліотечних каталогів є наступні:

1) Бібліотечно-бібліографічний;

2) Алфавітний;

3) Універсальний десятковий;

4) Винаходів;

5) Систематичний;

6) Хронологічний;

7) Стандартизований.

                           ТЕМА 6.

«Соціально-культурна інфраструктура університету»

                       Тести

1.Соціокультурна діяльність це- :

1) Комплекс ціннісних орієнтацій, що передбачають формування науково-інтелектуальних, художніх, естетичних та інших занять молоді;

2) Діяльність, пов’язана зі зміною стосунків між людьми , результатом якої є творення норм та цінностей, які складають культуру;

3) Сукупність занять, де найбільш сконцентровано й ефективно здійснюється формування ціннісних орієнтацій молоді.

2.Виокремлюють наступні види ціннісних характеристик соціокультурної діяльності:

1) Позитивний ;

2) Цілеспрямований;

3) Негативний ;

4) Послідовний

3.Соціокультурне середовище молоді трактується як частина соціально-культурного простору (інфраструктури), що забезпечує:

1) Індивіда умовами, у яких він вступає як суб’єкт виховання , де реалізуються його власні інтереси й особливості ціннісної свідомості;

2) Створення культурних цінностей і спрямовується на особистий розвиток людини через засвоєння нею певної системи знань . норм та зразків;

3) Виробництво , відтворення і зміну стосунків між людьми через створення норм та цінностей , які складають культуру.

4.Раціональне використання студентами вільного часу вважається :

1) Завданням соціокультурної діяльності ;

2) Метою соціокультурної діяльності;

3) Важливим фактором соціокультурної діяльності .

5.Мета соціально-культурної інфраструктури університету полягає у :

1) Забезпеченні розвитку здібностей і здатностей студента через засвоєння ним певної системи цінностей;

2) Створенні умов для творчого , інтелектуального, духовного, фізичного розвитку студентів;

3) Активному спрямуванні зусиль вищого навчального закладу на залучення студентів до соціокультурної діяльності.

6.До соціальної інфраструктури вищого навчального закладу належать:

1) Спортивні майданчики;

2) Гуртожитки;

3) Деканати;

4) Медпункти;

5) Кафедри;

6) Навчальний відділ

7.Середній рівень культури вільного часу студентів характеризується:

1) Наявністю у структурі вільного часу занять, спрямованих на опанування культурних цінностей та елементів явної антикультури;

2) Переважністю засвоєння культурних цінностей у сполученні з їх творенням ;

3) Домінування станом творчих видів діяльності , які сприяють реалізації студентом особистісного культурно-творчого потенціалу;

8.Культура вільного часу студентів поєднує у собі такі основні складові:

1) Відновлення фізичних і психічних сил людини;

2) Задоволення пізнавальних, фізичних та емоційних інтересів та потреб;

3) Відновлення функцій фізичного і духовного розвитку.

9.Процесом виховання називається :

1) Короткий виклад основних положень і цілей діяльності вищого навчального закладу щодо виховання студентів впродовж усього періоду їх навчання;

2) Система виховних заходів , спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості ;

3) Діяльність педагогів, що забезпечує планомірний і цілеспрямований виховний вплив на студентів.

10.Програма виховання –це:

1) Короткий виклад основних положень і цілей діяльності вищого навчального закладу щодо виховання студентів упродовж усього періоду їх навчання ;

2) Система виховних заходів , спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості;

3) Діяльність педагогів, що забезпечує планомірний і цілеспрямований виховний вплив на студентів

11.Управління процесом виховання визначається як :

1) Короткий виклад основних положень і цілей діяльності вищого навчального закладу щодо виховання студентів упродовж усього періоду навчання;

2) Система виховних заходів , спрямованих на формування всебічно і грамотно розвиненої особистості;

3) Діяльність педагогів , що забезпечує планомірний і цілеспрямований виховний вплив на студентів.

12.Процес виховання передбачає певну послідовність етапів, знання особливостей яких дає змогу педагогу спланувати виховну роботу, а саме:

1) Визначення сукупності рис і якостей особистості;

2) Диференціація та індивідуалізація виховного процесу;

3) Вивчення індивідуальних особливостей студента;

4) Реалізація програми виховання ;

5) Зв’язок виховання з життям та трудовою діяльністю;

6) Самостійна робота студента над собою;

7) Виховання студентів у колективі та через колектив.

13.Завдання виховання у вищому навчальному закладі реалізуються у процесі :

1) Навчання ;

2) Управління;

3) Виховання;

14.Виконання ролі громадянина , що є кінцевою метою виховання студентів вищого навчального закладу передбачає :

1) Уміння і бажання творчо проявляти себе у громадському житті вищого навчального закладу;

2) Активну участь особистості у громадському житті вищого навчального закладу;

3) Формування людини з активною громадською позицієї, почуттям обов’язку і відповідальності

15.Реалізація завдань виховання у студентських групах здійснюється через інститут:

1) Кураторів;

2) Деканів ;

3) Викладачів

16.На посаду куратора академічної групи призначається:

1) Провідний спеціаліст;

2) Молодший спеціаліст;

3) Досвідчений педагог;

4) Методист;

17.Адміністративно куратор академічної групи підпорядкований:

1) Декану факультету;

2) Заступнику декана факультету;

3) Завідуючим кафедрам

18. Куратор академічної групи виконує аналітичну функцію , яка передбачає:

1) Залучення студентів до різних видів діяльності : пізнавальної, суспільно-корисної, ціннісно-орієнтаційної, художньої тощо, та забезпечує надбання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам, радам;

2) Гуманістичноорієнтованому взаємодію «педагог-студент», коли куратор академічної групи допомагає вихованцю в особистісному розвитку , засвоєнні та прийнятті суспільних норм, цінностей, дотриманні засад духовного повноцінного буття;

3) Планування та орієнтацію виховної роботи з урахуванням міжособистісних стосунків у колективі, мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, соціально-побутових умов життя, стану здоров’я, результатів навчання

19.Виконання куратором академічної організаторської функції полягає у:

1) Залученні студентів до різних видів діяльності: пізнавальної, суспільно-корисної, ціннісно-організаційної, художньої тощо, та забезпеченні надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам радам;

2) Гуманістичноорієнтованій взаємодії «педагог-студент», коли куратор академічної групи допомагає вихованцю в особистісному розвитку, засвоєнню та прийнятті суспільних норм, цінностей, дотриманні засад духовного повноцінного буття;

3) Плануванні та організації виховної роботи з урахуванням міжособистісних стосунків у колективі, мотиві навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, соціально-побутових умов життя, стану здоров’я, результатів навчання.

20.Функція соціалізації , яка виконується куратором академічної групи, реалізується через:

1) Залучення студентів до різних видів діяльності: пізнавальної, суспільно-корисної, ціннісно-орієнтаційної, художньої тощо та забезпечує надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим радам, радам

2) Гуманістичноорієнтовану взаємодію «педагог студент», коли куратор академічної групи допомагає вихованцю в особистісному розвитку, засвоєнні та прийнятті суспільних норм та цінностей , дотриманні засад духовного повноцінного буття;

3) Планування та організацію виховної роботи з урахуванням міжособистісних стосунків у колективі , мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей. Соціально-побутових умов життя, стану здоров’я, результатів навчання.

                                                     ТЕМА 7

«Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи»

                                                     Тести

1.Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі можна визначити як:

1) Самостійну громадську діяльність студентів з реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом, деканатами та здійснюється студентами у відповідності з метою й завданнями, що стоять перед студентським колективом;

2) Важливий чинник розвитку й модернізації суспільства, яке дає змогу виробити у майбутніх керівників навички управлінської та організаторської роботи і функціонує з метою забезпечення гармонійного розвитку особистості студента;

3) Форма управління , яка сприяє спеціалізації , самоактивізації особистості , здійсненню саморегулювання , самоконтролю, формуванню у студентів навичок майбутнього організатора , керівника , що забезпечує виконання студентами своїх обов’язків та захист їхніх прав.

2.Головна мета студентського самоврядування полягає у підготовці студентів до:

1) Здійснення студентами громадянської діяльності у забезпеченні і захисті прав та інтересів студентів, виконанні ними своїх обов’язків , сприянні їх навчальній , науковій творчій діяльності ;

2) Реалізації функцій управління вищим навчальним закладом у питаннях забезпечення молоді права на освіту, виявлення потенційних лідерів та прищеплення їм навичок управлінської діяльності4

3) Входження в соціум на повноправних засадах дорослої людини зі сформованими соціальними навичками гуманної особистості, громадянина, професіонала, відкритого до потенційного саморозвитку індивіда.

3.Студентське самоврядування може реально впливати на якість вищої освіти шляхом:

1) Внесення певної квоти студентів до відповідних підрозділів та органів , які вирішують питання , пов’язані із забезпеченням якості вищої освіти на локальному і загальнодержавному рівнях;

2) Збагачення новітніми демократичними ідеями щодо підвищення якості вищої освіти у вищих навчальних закладах України;

3) Проведення у вищому навчальному закладі соціологічних опитувань з актуальних питань навчального процесу ;

4) Забезпечення потреби в соціалізації особистості , виховання поваги до демократичних цінностей;

5) Ліквідація усталених негативних стереотипів про роль адміністрації вищого навчального закладу в діяльності студентського самоврядування

4.Функціонування органів студентського самоврядування у вищих навчальних закладів передбачає дотримання певних вимог:

1) Сприяння працевлаштуванню фахівців;

2) Забезпечення виконання студентами своїх обов*язків;

3) Виборність на всіх рівнях ;

4) Забезпечення права меншості на відстоюванні своєї позиції ;

5) Сприяння проведенні серед студентів соціологічних досліджень ;

6) Відкритість у прийнятті рішень , реальна гласність;

7) Забезпеченість студентського активу реальними правами й обов’язками

5.Студентське самоврядування здійснюється на рівні :

1) Студентської групи;

2) Студента;

3) Вищого навчального закладу;

4) Бібліотеки;

5) Гуртожитку;

6) Кафедри

6.До повноважень загальних зборів студентів вищого навчального закладу належить:

1) Обговорення стану і напрямів навчальної діяльності на факультетах;

2) Ухвалення положень Про студентське самоврядування ;

3) Пояснення наказів по вищому навчальному закладу;

4) Визначення структури, повноважень та порядку виконавчих органів студентського самоврядування;

5) Надання інформації про накази та вказівки , що регламентують режим навчання та атестації

7.Збори старост академічних груп у вищому навчальному закладі є 6

1) Інформаційно-дорадчим органом;

2) Консультативно-дорадчим органом;

3) Дорадчим органом

8.Вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу виступають:

1) Збори студентської колегії;

2) Загальні збори студентів;

3) Збори старост академічних груп

9.Роль зворотного зв’язку між органами студентського самоврядування і системою управління вищим навчальним закладом виконують:

1) Збори студентської колегії;

2) Загальні збори студентів;

3) Збори старост академічних груп

10.Збори старост академічних груп проводить:

1) Проректор, що опікується навчально-виховною діяльністю, і куратори груп;

2) Проректор . що опікується навчально-методичною діяльністю, і начальник навчально-методичного управління;

3) Проректор , що опікується навчально-виховною діяльністю, і декани відповідних інститутів

11.Вибори до органів студентського самоврядування організовує:

1) Студентська виборча комісія;

2) Студентський виборчий сенат;

3) Студентський виборчий старостат

12.Голову, який формує уряд студентського самоврядування обирають:

1) Депутати парламенту;

2) Депутати загальних зборів;

3) Депутати сенату;

4) Депутати виборчої комісії

13.Органи студентського самоврядування можуть існувати в наступних формах:

1) Сенат;

2) Парламент;

3) Конференція;

4) Секретаріат;

5) Старостат;

6) Колегія

14.Всеукраїнську студентську раду було створено в:

1) Травні 2005 року;

2) Червні 2006 року;

3) Квітні 2005 року;

15.Всеукраїнська студентська рада - це:

1) Добровільно-консультативний орган при міністерстві освіти та науки України;

2) Консультативно-дорадчий орган при Міністерстві освіти і науки України;

3) Колегіально-дорадчий орган при Міністерстві освіти та науки України;

16.Всеукраїнська студентська рада є добровільним об’єднанням органів студентського самоврядування у :

1) Вищому навчальному закладі України;

2) Вищих навчальних закладах України;

3) Університетах України

17.Метою Всеукраїнської студентської ради є:

1) Входження студентської молоді в соціум на повноправних засадах дорослої людини зі сформованими соціальними навичками професіонала, відкритого до потенційного саморозвитку;

2) Урахування позицій студентської молоді при виробленні та реалізації політики України у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення і розвитку молоді;

3) Забезпечення виконання студентами своїх обов’язків та захист їхніх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формування у нього навичок майбутнього організатора, керівника.

18.Конференція Всеукраїнської студентської ради:

1) Вищий орган управління;

2) Керівний колегіальний орган;

3) Виконавчий орган.

19.Колегією Всеукраїнської студентської ради є:

1) Вищий орган управління;

2) Керівний колегіальний орган;

3) Виконавчий орган

20.Секретаріатом Всеукраїнської студентської ради вважається:

1) Вищий орган управління;

2) Керівний колегіальний орган;

3) Виконавчий орган

                                          Ключі до завдань

Тема 1.