Розділ 4. «Травматизм і професійні захворювання в галузі»

Зміст розділу:

Ключові слова: травма, нещасний випадок, ступінь важкості, розслідування, акт про нещасний випадок, виробничі ризики, травматизм, аналіз причин, показник частоти.

Цілі та завдання вивчення розділу – вивчення студентами основних шкідливих і небезпечних виробничих факторів, знайомство з класифікацією травм за ступенем важкості, порядком розслідування нещасних випадків на виробництві та за його межами. Вивчення основних методів аналізу травматизму для розробки ефективних профілактичних заходів по запобіганню виробничому травматизму.

Інструкція до роботи з розділом 4

Законспектувати наступні визначення: травма, ступінь важкості, організаційний захід, економічний захід, топографічний метод аналізу, монографічний метод аналізу, статистичний метод аналізу, акт розслідування нещасного випадку, аварія.

Уважно прочитати весь матеріал із пунктів 1 – 4 розділу 4.

НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

Загальні визначення

У світі спостерігається тенденція росту виробничого і невиробничого травматизму, професійної захворюваності. Організація захисту працівників від впливу несприятливих факторів у сучасному виробництві та соціальний захист і надалі є дуже актуальними. Якщо внаслідок виробничої небезпеки сталося ушкодження організму людини, то таку подію класифікують як нещасний випадок.

Травма – раптове погіршення стану людини в разі нещасного випадку. Нещасні випадки поділяють на випадки невиробничого і виробничого характеру. Нещасний випадок характеризується наявністю пригоди, короткочасним і зовнішнім впливом шкідливого чинника, настанням непрацездатності. За відсутності чинника зовнішнього впливу цю подію класифікують як пригоду (випадок).

Професійне захворювання –це поступове погіршання здоров'я людини, спричинене несприятливими чинниками трудового процесу.

За тяжкістю наслідків ушкодження здоров'я на виробництві встановлено такі категорії потерпілих від нещасних випадків (професійних захворювань):

- з тимчасовою непрацездатністю (від 1 до 10 календарних днів; від 10 календарних днів до 1 місяця; від 1 до 2 міс; від 2 до 4 міс);

- зі стійкою втратою працездатності (без встановлення інвалідності);

- зі стійкою втратою працездатності (із встановленням інвалідності);

- з летальним наслідком.

Основні причини виробничого травматизму:

- організаційні – незадовільна і небезпечна організація праці, відсутність чи неякісне проведення інструктажів;

- технічні – недоліки в стані та експлуатації техніки та технології, конструктивні недоліки устаткування;

- санітарно-гігієнічні – нераціональне освітлення, шуми, вібрації, загазованість та інші чинники;

- психофізіологічні – невідповідність можливостей людини, індивідуальних особливостей її організму характеру роботи, яку вона виконує; неадекватність швидкості і точності реакцій, відсутність концентрації уваги, об’єктивності, зацікавленості, обережності (чи нехтування небезпекою), професійної підготовки, незадовільність стану здоров'я тощо. Всі вказані чинники значною мірою визначають поведінку людини у сфері виробництва й іноді спричинюють порушення добре відомих працівникові правил безпеки.

Професійна захворюваність є актуальним питанням сучасності, оскільки на сучасних працівників впливає комплекс факторів фізичної, хімічної і біологічної природи, сама праця характеризується значним інтелектуальним навантаженням, вимагає високого рівня оперативної і довгострокової пам'яті, уваги, високої працездатності в екстремальних умовах. Крім того, працівники підвергаються функціональному перенапруженню окремих органів і систем (від функціонального перенапруження опорно-рухового апарату до перенапруження органу зору). Несприятливим фактором виробничого середовища є забруднення повітря робочої зони аерозолями лікарських речовин, дезінфектантами, наркотичними речовинами. Забруднення повітря високо небезпечними речовинами викликають імуносупресивну, цитотоксичну, сенсибілізуючу дію, що може бути причиною виникнення алергічних захворювань, дерматозів, дисбактеріозу.