Структура та змістовність дипломної роботи

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Щодо підготовки і написання дипломних робіт

Суми – 2011

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра захисту рослин ім. доц. А.К. Мішньова

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 щодо підготовки дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» студентами напряму підготовки 6.090104

«Захист рослин»

Суми 2011

УДК 631.6/9

Укладачі: професори: Подгаєцький А.А., Туренко В.П.,                Странішевська О.П.; доценти: Татаринова В.І., Дмитрівська А.О., Рожкова Т.О., Горбунов А.Ф., Деменко В.М.; ст. викл. Сарбаш В.М.

Методичні рекомендації щодо підготовки дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» студентами напряму підготовки 6.090105

«Захист рослин» / Суми: СНАУ. - 2011, 28 ст., бібл. 8

В методичних рекомендаціях викладені вимоги до виконання, оформлення і захисту дипломних робіт студентами агрономічного факультету ОКР – “Бакалавр”. Висвітлено загальні положення, структуру дипломних робіт та вимоги до оформлення.

Рецензенти:

д.б.н., професор кафедри землеробства, ґрунтознавства і

агрохімії О.В.Харченко;

к.-с.-г.н., заст. директора Сумського інституту АПВ М.Г. Собко

Відповідальний за випуск: Татаринова В.І., завідувач кафедри захисту рослин ім. доц. А.К.Мішньова

Рекомендовано до видання вченою радою навчально-наукового інженерно-технологічного інституту Сумського національного аграрного університету. Протокол №       від      2011 р.

©Сумський національний аграрний університет, 2011

Зміст

Вступ

Бакала́вр — це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, що здобув поглиблену загальнопрофесійну підготовку та професійно-орієнтовані уміння та знання, які дають право працювати за фахом. Підсумком навчання в бакалавратурі є написання дипломної роботи і отримання диплома державного зразка і кваліфікації 3212 «Інспектор із захисту рослин».

Виконання дипломної роботи допомагає майбутньому фахівцю в галузі захисту рослин  розвивати навички самостійної роботи з науковою фаховою, екологічною, економічною літературою; оволодівати навичками самостійного викладення у письмовому вигляді проблем за обраною темою; поглиблювати теоретичні знання та застосовувати їх у конкретному дослідженні на прикладі обраного об’єкту (підприємства, галузі). Лише володіючи набутими спеціальними знаннями, майбутній інспектор із захисту рослин зможе професійно застосовувати необхідні технології для вирощування високих врожаїв різних польових, овочевих і плодових культур та захисту їх від шкідливих організмів.

Кваліфікаційна робота бакалавра – це дослідження проблемного питання, яке має елементи наукового пошуку. Метою захисту дипломної роботи є визначення відповідності знань студента рівню кваліфікації інспектор із захисту рослин, який здатний до самостійного прийняття рішень при роботі в аграрній сфері.

Загальні положення

Студенти 4 курсу агрономічного факультету виконують випускну бакалаврську роботу для отримання диплома та звання бакалавра- інспектора із захисту рослин. Запорукою успішного виконання бакалаврської роботи є систематична робота студентів, обробка літератури по досліджуваному питанню, огляд інтернет-джерел, постійний контакт з науковим керівником.

Бакалаврська робота представляє собою рукопис, який присвячений вивченню сучасних технологій захисту сільськогосподарських культур, їх удосконалення, порівняння з вже існуючими. Теми бакалаврських робіт затверджуються кафедрою персонально для кожного студента з урахуванням його виробничої практики. Теми випускних бакалаврських робіт студентів напряму «Захист рослин» повинні мати фахову спрямованість. За кожним студентом кафедрою закріплюється науковий керівник з викладачів, з яким студент починає працювати з моменту затвердження теми і до моменту захисту бакалаврської роботи.

Мета бакалаврської роботи – навчити студентів самостійно виконувати закінчену наукову роботу з того чи іншого питання фахового спрямування.

Тематика дипломних робіт охоплює широке коло проблем захисту рослин. Вона обов’язково має бути актуальною і відповідати потребам сучасного агропромислового виробництва. Бакалавр повинен уміти визначати і застосовувати різні методи захисту рослин від шкідливих організмів з урахуванням фітосанітарного стану, екологічної ситуації і економічної доцільності. В темі роботи вказуються умови, де було проведено дослідження, наприклад, це наукова установа чи господарство («в умовах Сумського інституту АПВ», в умовах ВАТ «Лебідь» Лебединського району Сумської області»).

Кваліфікаційна робота бакалавра може бути аналітичного, розрахункового та експериментального характеру.

Кваліфікаційна робота аналітичного характеру має включати аналітичний огляд наукової літератури з обраної проблеми, включати аналіз існуючих систем захисту рослин і їх вплив на навколишнє середовище, а також розробляти обґрунтовані пропозиції щодо їх удосконалення. Вона може бути присвячена також аналізу окремих методів захисту рослин (агротехнічного, хімічного, біологічного, імунологічного тощо). Аналіз проводять на основі фактичного матеріалу, зібраного дипломником у господарствах, наукових установах, управліннях сільського господарства.

Кваліфікаційна робота розрахункового характеру має включати розрахунок технологічного процесу застосування засобів захисту рослин, окремих його операцій. Якщо розробляється нова технологія, яка не прив’язується до існуючого підприємства, то розрахунок робиться на основі вихідних даних, одержаних дипломником від наукового керівника.

Кваліфікаційну роботу експериментального характеру виконують на основі даних, отриманих під час проходження виробничої та переддипломної практик і проведення досліджень в господарстві, наукових установах, на полях та лабораторіях кафедр. Дипломна робота базується на результатах самостійних 1-3-річних експериментальних чи аналітичних досліджень. Такі роботи виконують студенти, які мають схильність до наукових досліджень і беруть участь у роботі наукових гуртків, конференцій, науково-дослідної роботи кафедри.

Науковий керівник дипломної роботи затверджується на засіданні кафедри, за якою закріплений дипломник, надалі – наказом по факультету. Протягом всього періоду написання дипломної роботи студент отримує необхідні консультації від наукового керівника з усіх питань теми та від наукових консультантів з розділів «Екологічна експертиза», «Охорона праці».

Для контролю за написанням роботи науковому керівнику пропонується зробити графік приймання розділів.

Виконання дипломної роботи проводиться за наступними етапами:

1. Вибір актуальної теми.

2. Підбір та робота з науковою літературою.

3. Розробка структури, планування накопичення експериментального матеріалу, написання роботи.

4. Збір та опрацювання отриманого фактичного матеріалу.

5. Написання та оформлення роботи.

6. Рецензування роботи.

7. Захист роботи.

Структура та змістовність дипломної роботи

Структура бакалаврської роботи, назви розділів і т.д. обговорюються з науковим керівником. Однак кожна робота повинна містити такі структурні елементи:

Титульний аркуш.

Зміст.

Вступ.

Розділ 1. Огляд літератури.

Розділ 2. Умови проведення досліджень.

Розділ 3. Методика досліджень.

Розділ 4. Результати досліджень.

Розділ 5. Охорона праці.

Розділ 6. Екологічна експертиза.

Висновки та пропозиції.

Список використаних джерел.

Додатки (карти, таблиці, діаграми і т.ін.).

Приклад оформлення титульного аркуша та завдання наведені в додатках А і Б.

ЗМІСТ містить: вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); висновки та пропозиції; список використаних джерел; додатки (якщо вони є) із вказівкою номера сторінки.

Якщо в дипломній роботі вжиті маловідомі скорочення, специфічна термінологія, позначення і таке інше, їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після ЗМІСТУ, перед ВСТУПОМ. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті дипломної роботи наводять їх розшифровку.

ВСТУП займає 1-2 сторінки. В ньому коротко розкривається сутність наукової проблеми, її значущість і новизну, підстави і вихідні дані для розробки теми, стан розробленості, обґрунтування проведення досліджень. Формулюють мету роботи та завдання, виконані для досягнення поставленої мети; зазначається практична значимість отриманих результатів. При наявності публікацій, виступів на конференціях вказується місце проведення, назву збірника, копію тези або статті приводять в додатках.

РОЗДІЛ 1 (обсяг до 10 сторінок) повинен мати назву, в якій відображався б зміст проблеми, що є темою випускної роботи. Для більш ефективного і детального аналізу зібраного матеріалу,  джерел літератури цей розділ бажано поділити на 2-3 підрозділи, кожен з яких повинен мати свою назву та номер. Розділ та підрозділи нумерують арабськими цифрами. На 7-8 сторінках дається аналіз не менше 30 публікацій, які стосуються теми дипломної роботи. В першому підрозділі подається історія, сучасний стан та перспективні напрями вивчення обраного об'єкта, проблеми; систематичне положення, біологічні та морфологічні особливості шкідливих об’єктів; характеристика сучасних систем захисту культур від шкідливих організмів. Особливу увагу слід приділити маловисвітленим або суперечливим відомостям, які містяться в різних джерелах. Вони повинні бути проаналізовані з особливою ретельністю.

Наприкінці огляду на основі розглянутого матеріалу роблять висновок про необхідність додаткового вивчення даного питання в конкретних грунтово-кліматичних умовах, тобто обґрунтуванням вибраної теми дипломної роботи.

Всі важливі положення, факти, закономірності і т.ін., що згадуються в роботі, повинні містити посилання на авторів. Всі важливі твердження в дипломній роботі повинні бути підкріплені посиланнями по формі: [1], [5-14] і т.ін. Нумерація посилань в роботі наскрізна. Перше посилання, яке зустрічається в роботі, повинно мати номер 1, друга 2 і т.ін. Якщо говориться, що деякі автори мають однакову точку зору, то можна вказати декілька посилань [1,3,7-9,21].

Існує декілька форм звернення до джерел літератури:

- В.М. Петренко (1987) вважає (стверджує, зробив висновок, установив і т.д.), що…. [20]. В цьому випадку спочатку пишуть ініціали, далі прізвище автора, після цього рік видання роботи. В кінці речення у квадратних дужках ставлять номер джерела у списку використаних джерел;

- відомо, що коренева система пшениці найкраще розвивається на пухких ґрунтах, об’ємна маса яких становить 1,1–1,25 г/см³ [20]. В цьому випадку без вказання прізвищ авторів вказується одразу першоджерело;

- аналізуючи результати своїх досліджень, В.М. Петров (цит. За Шовкун Н.Н., 1987), звернув увагу на те, що…[35]. Таку форму посилання застосовують у тому випадку, коли використовували не роботу В.М. Петрова (оригінал), а роботу Н.Н. Шовкуна, в якій є це посилання на В.М. Петрова. Прізвища та ініціали авторів джерел літератури в огляді і списку літератури пишуть мовою оригіналу без власного перекладу.

РОЗДІЛ 2 - УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ (до 5 сторінок). У цьому розділі зазначають місце проведення досліджень, територіальне розташування. Подають загальну характеристику грунтово-кліматичних умов зони, в якій проводять польові досліди.

Описують основні елементи погоди за роки досліджень у порівнянні з багаторічними даними. Метеорологічні дані подають у вигляді таблиці або графіка за вегетаційний період або календарний рік. Завдання цієї частини тексту – виявити типовість між погодними умовами років досліджень і елементами погоди чи метеорологічними явищами.

Слід навести таблиці щодо структури посівних площ та врожайності основних сільськогосподарських культур, економічні показники господарської діяльності, ефективності виробництва культури, на якій проводились спостереження, обліки, досліди (ідентичні таблицям, що подаються в звіті з виробничої практики). Останні показники наводяться за останні два-три роки, під час яких проводились дослідження. Робиться висновок про ресурсне забезпечення господарства, що дозволяє проводити наукові дослідження.

РОЗДІЛ 3 - МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ (до 3 сторінок). Даний розділ доцільно розділити на два підрозділи. В першому підрозділі подають методику проведення досліджень із обов’язковим зазначенням всіх її основних елементів: схема досліду, розміри облікових і захисних частин дослідних ділянок, форми ділянок і їх просторові орієнтації, кількість дерев або дослідних кущів у плодівництві, повторності досліду, методи розміщення варіантів та повторень, методика проведення обліків і спостережень.

В другому підрозділі подається агротехніка вирощування польових, овочевих та плодових культур у досліді (технологічні операції із вказанням препаратів-пестицидів, добрив, їх норми внесення, норма висіву).

Подаються методи проведення досліджень (визначення показників, облік урожаю, статистичні методи обробки результатів експериментальних даних тощо).

В роботах аналітичного та розрахункового характеру вказуються принципи аналізу та сутність розрахунків.

РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ (до 15 сторінок) (50-60% від загального обсягу) займає основне місце в дипломній роботі. В ньому докладно і послідовно викладають зміст виконаної науково-дослідної роботи, описують всі проміжні і кінцеві результати, в тому числі й негативні. Розділ рекомендується розбивати на декілька підрозділів.

Результати досліджень подають у вигляді таблиць, рисунків, діаграм та тексту. Кожний отриманий показник досліду має бути ретельно проаналізований, з виявленням залежності його змін від досліджуваних і супутніх факторів. Наведені в результативній частині дані бажано порівнювати із результатами інших дослідників, які не згадуються в огляді літератури. Основні дані, отримані під час досліду (врожайність, якість урожаю, взаємозв’язок урожайності з іншими даними), піддають статистичній обробці з використанням комп’ютерної техніки і розміщують у додатках. В таблицях, розміщених в тексті роботи, вказуються тільки цифрові значення за роками досліджень (НІР, Х%, коефіцієнти кореляції, рівняння регресії).

Визначальним економічним показником будь-якого виробництва (технології, технологічної операції, заходу, сорту, пестициду та ін.) в ринкових умовах є його прибутковість, тому важливо показати економічну доцільність (чи навпаки) впровадження результатів досліджень.

Економічна ефективність може характеризуватися системою показників: вартістю валової продукції, виробничими витратами, чистим прибутком, собівартістю, рівнем рентабельності.

У кожному конкретному випадку, залежно від мети економічного аналізу, вихідного матеріалу, може використовуватись лише частина показників. Результати економічного аналізу подаються у вигляді таблиці, наприклад:

Таблиця 1.1

Економічний аналіз впровадження результатів

Приклад оформлення розрахунку економічної ефективності внесення добрив:

 Таблиця 1.2

Економічна ефективність внесення мінеральних добрив при вирощуванні відповідної сільськогосподарської культури (в розрахунку на 1 га посіву)

Економічна ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин визначається за такою самою методикою, що й мінеральних добрив, але є й деякі особливості.

Для визначення вартості продукції використовують державні закупівельні ціни. Суму виробничих витрат на 1 га можна одержати з річних звітів господарства або вирахувати, користуючись типовими технологічними картами та нормативними затратами вирощування конкретної культури.

Показник чистого прибутку (ЧП) визначають як різницю між вартістю продукції (ВП) з 1 га і сумою виробничих витрат (ВЗ):

ЧП = ВП – ВЗ, грн./га,

Розрахунок собівартості 1 ц продукції одержують діленням виробничих затрат на врожайність з 1 га.

Рівень рентабельності вираховують як частку від ділення чистого доходу (ЧП) з 1 га на суму виробничих затрат (ВЗ) з 1 га, помноживши результат на 100.

РОЗДІЛ 5 - ОХОРОНА ПРАЦІ -зміст розділу повинен відповідати темі дипломної роботи і передбачати комплекс організаційно-технічних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності, здоров’я та працездатності людей. Розробка організаційно-технічних заходів охорони праці ведеться паралельно спеціалізованим основним розділам роботи. Загальний обсяг розділу до 8 сторінок друкованого тексту і висвітлювати такі питання:

1. Вступ (мета та значення охорони праці в сучасних умовах з урахуванням теми дипломної роботи), відповідальність посадових осіб.

2. Короткий опис фактичних умов праці на конкретному виробництві при вирощуванні запланованої культури (з таблицею показників кількості працюючих, фінансування заходів з охорони праці, заходів безпеки с.-г. техніки, рівня травматизму, енергозабезпечення, санітарно-гігієнічних умов, наявності небезпечних зон, речовин, засобів захисту тощо). Бажано приводити динаміку за декілька років. Приклад оформлення:

Таблиця 1.3

Показники травматизму в ТОВ …..

3. Аналіз (перелік) потенційно-небезпечних та шкідливих виробничих факторів з урахуванням умов, місць та ризику їх дії на працюючих. Наприклад: «при виконанні робіт при хімічному захисті рослин існує небезпека отруєння пестицидами, особливо в спекотну, безвітряну погоду». Наводиться таблиця технологічних операцій з визначенням пов’язаних з ними небезпечних та шкідливих виробничих факторів по місцю, часу та умовам їх виникнення, засобів захисту. Повинно бути не менше десяти операцій (дивись приклад).

4. Технічні рішення та організаційні заходи безпеки по кожному з виявлених небезпечних (НВФ) та шкідливих виробничих факторів (ШВФ) з посиланням на нормативно-технічну, правову та наукову літературу. Запропонувати декілька заходів на виявлений НВФ та ШВФ згідно логічної схеми технологічних операцій при вирощуванні конкретної с.-г. культури.

5. Перелік конкретних організаційно-технічних заходів з охорони праці.

Таблиця 1.4

Аналіз небезпечних факторів при вирощуванні цукрових буряків

При написанні даного розділу потрібно звернутися до консультанта по охороні праці.

 РОЗДІЛ 6 - ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗАможе мати обсяг до 5 сторінок.повинен бути викладений на 4-6 сторінках. Матеріал розділу збирається і аналізується студентом в період проходження виробничої та переддипломної практики, в процесі виконання технологічних та проектних робіт.

Для проведення екологічної експертизи необхідно мати наступні дані: нормативні документи з охорони довкілля для вироблення екологічних критеріїв; статистичні дані про надійність об’єктів, які підлягають експертизі; дані про стан навколишнього середовища: дані польових і лабораторних спостережень. В цілому в процесі написання розділу «Екологічна експертиза» студенти повинні дати об’єктивну та критичну оцінку стану довкілля в конкретному господарстві або районі за окремими технологіями. Аналіз матеріалів господарства повинен бути оформлений у вигляді зауважень та практичних пропозицій з покращення охорони довкілля і збереження природних ресурсів господарства. Текст розділу можна умовно поділити на такі складові:

1. Вступ. Надається коротка характеристика екологічної ситуації в Україні, в області та районі, в межах яких виконувалась дипломна робота.

2.  Основна (спеціальна частина). Визначаються основні умови, необхідні для стійкого функціонування агроценозів. Окреслюються оптимальні напрямки виробництва екологічно чистої продукції в умовах конкретного господарства та оцінюється їх економічна ефективність. Надається оцінка технологій, що використовується, з витратами матеріальних ресурсів та енергетичних джерел. Підготовка цієї частини розділу повинна бути узгодженою з темою дипломної роботи та значною мірою мати «аналітичний», а не виключно описувальний характер. Зміст основної частини повинен бути складатись з ряду підрозділів, послідовність, підходи та план написання яких представлено нижче.

Охорона грунтових ресурсів. Аналізу підлягають впливи проектованої діяльності на грунти з урахуванням особливостей землекористування, забруднення ґрунту шкідливими речовинами. Обгрунтовують заходи щодо запобігання або зменшення впливів на грунти та зниження їх родючості, щодо рекультивації площ, які тимчасово вилучають із землекористування, відпрацьованих кар’єрів, інших порушених земель, а також проведення робіт із поліпшення якості малопродуктивних сільськогосподарських угідь за рахунок використання знятого в інших місцях родючого шару ґрунту.

Охорона атмосфери. Аналізу підлягають впливи специфічних забруднювальних речовин, що містяться у викидах проектованої діяльності з урахуванням фонових концентрацій у межах зон їхніх впливів: наводять кількісні характеристики; обґрунтовують рівні гранично допустимих викидів і заходи щодо запобігання або зменшення утворення і виділення забруднювальних речовин в атмосферу.

Охорона водних ресурсів. Аналізу підлягають впливи на поверхневі і підземні води забруднювальних речовин, які надходять у водне середовище при скидах усіх видів стічних вод та фільтраційних витоках, сільськогосподарському виробництві. Обгрунтовуються заходи щодо відвернення або зменшення надходження у водне середовище забруднювальних речовин, виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод.

Охорона фауни, флори та рослинності (біорізноманіття). Аналізу підлягають впливи на рослинний і тваринний світ пріоритетних і специфічних забруднювальних речовин, які надходять у навколишнє середовище в результаті проектованої діяльності. Оцінюють зміни складу рослинних угруповань, фауни, видової різноманітності, їх фізіологічного стану і продуктивності, стійкості до хвороб, обґрунтовують заходи щодо запобігання виснаженню і деградації рослинних угруповань і фауни, накопичення ними шкідливих речовин. Враховують наявність у зонах впливів проектованої діяльності об’єктів природно-заповідного фонду і територій, шляхів міграції птахів і тварин, обґрунтовують заходи щодо забезпечення збереження режиму заповідності та шляхів міграції.

Висновки (обсяг 0,5-0,75 стор. друкованого тексту) екологічної експертизи складаються з вступної, констатуючої та заключної частин. На підставі зібраного матеріалу за місцем проведення досліджень та темою дипломної роботи критично оцінити дійсний стан охорони і раціонального використання земель, вод, атмосферного повітря, тваринного світу та інших ресурсів фактично, та за умови реалізації розробленого проекту. Оцінюється достатність природоохоронних заходів, що застосовуються в господарстві (регіоні) для збереження, запобігання деградації кожного з ресурсів (грунтів, атмосфери, води, біорізноманіття). окреслюється коло екологічних проблем, які є найбільш гострими для господарства (регіону), де виконувалась дипломна робота. Потрібно особисто запропонувати конкретні заходи з поліпшення охорони природних ресурсів, їх раціонального використання, підвищення енергетичної ефективності існуючого та пропонованого виробництва.

При написанні даного розділу використовують методичні вказівки, які є на кафедрі ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин. По питаннях, які виникають в ході написання, потрібно звернутися до консультанта.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ повинні виходити лише з матеріалу, наведеного в результативній частині (розділ 4) дипломної роботи, і включати 3-4 невеликих за обсягом, але конкретних і чітких за редакцією пунктів. Приводяться якісні та кількісні показники одержаних результатів, економічної ефективності, викладаються пропозиції щодо їх використання в умовах конкретного господарства або району із вказанням ґрунту.

В кінці даної структурної частини автор роботи ставить дату закінчення оформлення роботи і підпис.