Зміст пояснювальної записки.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту з курсу “Проектування кар’єрів”

для студентів напряму підготовки 6.050301 «Гірництво»

професійне спрямування «Відкриті гірничі роботи»,

всіх форм навчання.

м. Кривий Ріг

 2015 р.

Укладачі:  Блізнюков В.Г., докт. техн. наук, професор

Пижик М.М., канд. техн. наук, доцент.

Луценко С.О., канд. техн. наук, доцент.

Відповідальний за випуск Блізнюков В.Г., д.т.н., професор

Рецензент: Єременко Г. І., к.т.н., доцент

Методичні вказівки містять роз’яснення відносно складу курсового проекту в цілому та кожної глави окремо. Надані пояснення до виконання графічної частини проекту. Подано список рекомендованої  літератури.

Зміст.

                                                                                                                                                                                           стор.

Загальні положення                                                              4

Обсяг курсового проекту                                                         4

Зміст пояснювальної записки                                                  5

Перелік найбільш актуальних тем основних частин

курсових проектів.                                                                    9

Список літератури                                                                     10

Додаток А                                                                                   12

Додаток Б                                                                                   14

Загальні положення.

       Курсовий проект з дисципліни “Проектування кар’єрів” виконується після засвоєння лекційного матеріалу та виконання практичних робіт з цієї дисципліни.

       Мета курсового проекту – закріплення, поглиблення та перевірка знань, отриманих студентами в процесі вивчення курсу, застосування їх при вирішенні питань з обґрунтування та вибору головних технологічних параметрів кар’єрів: режиму та границь відкритих гірничих робіт, виробничої потужності кар’єрів.

       Курсовий проект виконується кожним студентом індивідуально, згідно з завданням (додаток А), в якому вказується гірничо-геологічна та технологічна характеристика родовища корисних копалин, встановлюється графік виконання розділів та термін захисту проекту.

       При проектуванні відводиться час на консультації, відвідування яких студентом обов’язкове.

       На консультаціях студенти отримують роз’яснення з проблемних питань, та звітують про виконаний обсяг робіт. Керівник проекту надає студентам перелік додаткової літератури, роз’яснює порядок та методику розрахунків, обговорює шляхи вирішення конкретних питань.

Обсяг курсового проекту.

       Курсовий проект складається з графічної частини та пояснювальної до неї записки. Графічна частина проекту виконується на аркуші паперу форматом А-1 (840×594 мм) на якому міститься:

1. Геологічна характеристика родовища з проектними та фактичними контурами кар’єру, а також план кар’єру на початок його експлуатації.

2. Технологічні схеми, графіки, таблиці, плани та інші графічні матеріали з основної частини проекту.

Пояснювальна записка повинна бути ілюстрована необхідними ескізами, графіками й малюнками. Записка виконується на стандартних аркушах паперу А4 (297х210 мм.) в обсязі 25 – 30 сторінок рукописного тексту.

Першою сторінкою пояснювальної записки є титульний лист встановленого зразку (додаток Б), на другій сторінці – стандартне завдання, на третій – зміст проекту.

Зміст пояснювальної записки.

Вступ.

1. Коротка гірничо-геологічна характеристика умовного родовища.

2. Визначення границь відкритих робіт.

3. Режим гірничих робіт у кар’єрі.

4. Обґрунтування продуктивності кар’єру.

5. Календарний план гірничих робіт.

6. Визначення параметрів елементів системи розробки.

7. Основна частина проекту.

8. Економічне обґрунтування технологічних рішень.

9. Висновки.

Вступ.

       Сучасний стан справ у гірничо-видобувній галузі країни, на підприємствах Кривбасу, ГЗК за яким виконується проект. Обґрунтування та вибір теми основної частини проекту.

1. Скорочена гірничо-геологічна характеристика родовища.

Геологічна будова родовища. Гірничо-технологічна характеристика корисних копалин, розкривних порід, потужність рудного тіла, кути простягання та падіння, міцність руди та розкривних порід, їх питома вага, коефіцієнт розпушення та інші фізико-механічні властивості.

Розвідка родовища та запаси в межах кар’єрного поля. Якість корисних копалин. Обґрунтування способу розкриття та системи розробки родовища, вибір техніки та технології з основних виробничих процесів.

2. Визначення границь відкритих гірничих робіт.

Обґрунтування та вибір розрахункового принципу та методу визначення границь кар’єру. Вибір методу визначення граничного коефіцієнту розкриття. Встановлення кінцевих контурів кар’єру, розміру промислових запасів корисних копалин, розкривних порід, середнього коефіцієнту розкриття.

В умовах розробки родовищ з горизонтальним, або пологим заляганням рудного тіла необхідно обґрунтувати раціональний спосіб розробки: відкритий чи підземний. Визначити границі кар’єру на рівні денної поверхні, геологічний коефіцієнт розкриття.

Якщо розділ є основною частиною проекту, то необхідно представити не менш двох інженерних рішень з цього питання з їх детальним техніко-економічним аналізом.

3. Режим гірничих робіт у кар’єрі.

Обґрунтувати та вибрати раціональний варіант гірничо-капітальних робіт, визначити термін будівництва кар’єру, та початок експлуатаційного періоду його роботи. Обґрунтувати та вибрати метод планування та критерій оцінки варіантів режиму гірничих робіт у кар’єрі. Встановити оптимальний напрямок поглиблення кар’єру за характерним геологічним розрізом родовища. Якщо розділ є основною частиною проекту, то необхідно представити не менш двох варіантів режиму гірничих робіт з їх детальним техніко-економічним обґрунтуванням.

4. Обґрунтування виробничої потужності кар’єру.

Визначити виробничу потужність кар’єру за гірничими можливостями, та перевірити її за транспортними умовами, та по забезпеченості запасами.

Вибрати режим роботи підприємства, та його окремих дільниць (загальна кількість робочих днів, змін протягом доби та року). Визначити річну виробничу потужність кар’єру за розкривними породами, та гірської маси в цілому; місячну, добову та змінну виробничі потужності кар’єру за рудою та за розкривними породами.

Якщо розділ є основною частиною роботи, то необхідно розглянути не менш двох варіантів розробки з різними виробничими потужностями та визначитись з раціональним.

5. Календарний план гірничих робіт.

Побудувати графік залежності . Здійснити усереднення та визначити за періодами роботи експлуатаційні коефіцієнти розкриття. Визначити терміни кожного із періодів усереднення і значення об’ємів робіт з видобутку корисних копалин та розкривних порід. Трансформувати графік  в календарний план.

6. Визначення параметрів системи розробки.

Згідно з нормами технологічного проектування , та сучасним станом гірничих робіт в кар’єрі, визначитись з елементами та параметрами системи розробки: шириною екскаваторної заходки, довжиною екскаваторного блоку, активного та загального фронтів робіт за рудою та розкривним породам. Запроектувати мінімальну та нормальну робочі площадки, визначитись з нормативом запасів руди готових до виймання, та з швидкостями горизонтального просування гірничих робіт та поглиблення дна кар’єру. Встановити кути погашення бортів кар’єру.

7. Основна частина проекту.

Темою основної частини курсового проекту можуть бути будь-які із попереднього розглянутих розділів питання, які в умовах кар’єру того або іншого ГЗК за сучасним станом найбільш актуальні.

Рішення повинні бути представлені не менш як в двох варіантах з їх детальним техніко-економічним обґрунтуванням. За результатами аналізу визначається порівняльна економічна ефективність раціонального варіанту, робляться висновки.

Основна частина проекту може включати в себе розділи самостійних досліджень студента. З метою розгляду великої кількості варіантів технологічних рішень, їх обґрунтованості та якості розрахункових робіт з одночасним скороченням термінів їх виконання в основній частині проекту доцільно використовувати ЕОМ.