Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави

Курс лекцій

 з дисципліни

“ВИЩА ОСВІТА

І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС”

Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція

Тема 1. Євроінтеграція України в галузі вищої освіти: соціально-економічні аспекти. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.  

Євроінтеграція освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

Реформування вищої освіти України згідно з вимогами Болонського процесу.

Заклади вищої освіти в Україні.

Співробітництво України з європейськими країнами в освітньо-науковій галузі.

Навчання іноземних студентів в Україні як один із стратегічних напрямів розвитку системи національної освіти.

Література: [3,4,5,7,8,9,17,18,20,22,26,27,28,31,35,37,46,59]

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства.

  Нормативно-документна підтримка України у приєднанні до Болонського процесу

Міжнародні зв’язки в галузі освіти є невід’ємною складовою зовнішньополітичної діяльності України, однією з форм міжнародного розподілу праці. Європейський простір тут відкриває величезні перспективи. Поважаючи власні традиції, маємо докладати зусиль по вдосконаленню структури викладання та навчання, яка сприяла б розвитку мобільності та тісної співпраці.

Входження України в Болонський процес у 2005 році слід розгля­дати в контексті співробітництва й інтеграції з Європою. На думку авторитетних експертів для України існує три основних шляхи входження у світовий освітній простір. Це: співробітництво, партнерство та інтеграція, де жоден з них нині не є пріоритетним. [115]

З країнами-сусідами і країнами близького зарубіжжя – найперспективнішими є співробітництво та партнерство, прикладом чого є освітні стосунки з країнами СНД.

Необхідність переходу до становлення системи правового забезпечення єдиного освітнього простору цієї співдружності і розробки конкретних механізмів її ефективного функціонування, в першу чергу – єдиного інформаційного простору, вимагають і освітніх стандартів, як одного з найбільш актуальних напрямків. [166]

Найефективнішим для України шляхом взаємних зв’язків в освіті є інтеграція, реальним інструментом якої можуть бути двосторонні угоди.

Стосовно визнання закордонних кваліфікацій, Україна підписала основні конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про взаємне визнання дипломів, має чимало двосто­ронніх угод з багатьма країнами по співробітництву в галузі освіти і науки. Вона прийняла багато законів, наказів і постанов стосовно розвитку міжнародного співробітництва у роботі і іноземними студентами. [140]

Основна проблема нині полягає у приведенні вітчизняної чотирьохрівневої систе­ми вищої освіти до тієї форми, яка в Європі є найприйнятнішою. Важливим кроком таких структурних змін став початок переходу до багаторівневої вищої освіти за моделями розвинених країн, але з урахуванням вітчизняного досвіду та можливостей. На рівні вищої освіти відбулося незначне зближення вітчизняних документів про освіту з аналогічними документами розвинених країн, а також інтегрування України у міжнародний освітній простір. [10,24,63] Міністерство освіти й науки України вже зараз здійснило певні кроки і у вищих навчальних закладах створено систему вищої освіти за зразком (бакалавр-фахівець-магістр).

Представниками недержавного сектора вищої освіти України у відповідь на нагальні потреби учасників обмінів і мобільності студентів і викладачів, ще у 1994 р. при Міжнародній Кадровій Академії (МКА), на базі Міжрегіональної Академії управління персоналом створений Національний комітет з визнання навчальних курсів, освітніх документів, учених ступенів і звань (Нострифікаційний Комітет). До нього увійшли представ­ники міністерств освіти, праці і закордонних справ, а по­точну діяльність забезпечила МКА. [213] Нострифікаційний Комітет почав представляти Україну в об'єднаній мережі інформаційних центрів, контактував з секретаріатами Ради Європи, СЕРЕS, іншими членами мережі ЕІNС-NАRІС. На території України Комітет здійснював оціню­вання українських дипломів різного типу та їх порівняння із закордонними документами, видаючи зацікавленим особам міжнародновизнані сертифікати. Їх текст (на двох мовах) засвідчує рівень національних ди­пломів у міжнародній шкалі.

Нострифікаційний Комітет набув в мережі ЕNIС-NАRІС високий міжнарод­ний імідж. Науково-дослідною основою Комітету став Інститут європейської і світової освіти МКА під егідою ЮНЕСКО. У мережі ЕNIC-NARІС Комітет має підтверджуватиме своїми сертифікатами якість українських освітніх документів, незалежно від приналежності закладів, які їх видали, бути ініціатором впровадження в Україні європейського додатка до диплома. Інститут європейської і світової освіти МКА — ЮНЕСКО найближчому майбутньому має перетворитися на осередок дослідної діяльності у сфері вищої освіти для колективних членів Міжнародної Кадрової Академії. [19,105,213]

Нині в комітеті Лісабонської конвенції про визнання документів про освіту у Європейському регіоні Україна представлена Міністерством освіти і на­уки. Сама Конвенція ратифікована парламентом України 4 грудня 1999 року і має всі ознаки закону.[7] В ній записано, що всі країни, які її підписали, - а на сьогодні, до речі, це 54 країни і не тільки Європейські - до Лісабонської конвенції приєдналися Канада, Сполучені Штати Америки, Бразилія, Нова Зеландія, Австралія і ще інші країни, — дійсно всі наші дипломи визнають за кордоном через процедуру визнання, а всі дипломи, які отримані в названих країнах визнаються, таким чином, і в Україні.

Після того, як буде відбита система залікових одиниць, введення Додатка до диплому (Diploma Supplements) загальноєвропейського стандарту не спричинить ускладнень.

Для прийняття європейського стандарту оцінки знань і якості на­вчання має бути створена визнана іншими країнами державно-суспільна система атестації і контролю якості з центрами в регіонах (у тому числі у ВНЗ), незалежними від органів управління освітою. Така незалежність може бути забезпечена участю в їхній роботі студентів, представників підприємств-замовників, аудиторських фірм і інших співтовариств, зацікавлених в якості освіти.[151]

Запровадження вивчення доку­ментів, які регламентують приєднання до Болонського процесу, є великою школою європейської державності і громадянськості на теренах України. Засвоєння ма­теріалів Болонського процесу, безумовно, буде сприяти наближенню України до європейських стандартів і кри­теріїв не лише в галузі освіти, а й входженню її до Європейського Союзу.

Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави

У сучасному світі, який ввійшов у трете тисячоліття, розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.

Для України, у культурно-цивілізаційному аспекті, європейська інтеграція - це входження до єдиної сім'ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Як свідомий суспільний вибір перспектива європейської інтеграції - це вагомий стимул для успіху економічної і політичної трансформації, що може стати основою національної консолідації. Європейська інтеграція, таким чином, стає ключовою ланкою відкриття України світу, переходу від закритого тоталітарного до відкритого демократичного суспільства.

З метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзі Указами Президента України затверджена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. Основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС.

Згідно зі "Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу", затвердженої Указом Президента України, поряд з іншими напрямами європейської інтеграції культурно-освітній та науково-технічний займають особливе місце, зумовлене потенційною можливістю досягти вагомих успіхів у інтеграційному процесі саме на цих напрямах. Вони охоплюють галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку, культуру, мистецтво, технічну і технологічну сфери.

Інтеграційний процес на відповідних напрямах полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної     ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного середовища.

Здійснення даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на відміну від технічних, обмежень на контакти і обміни, на поширення інформації. Особливо важливим є здійснення спільних наукових, культурних, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальноєвропейських програм наукових досліджень.

Протягом 1995-2004 p.p. Міністерство освіти і науки Україні на основі міжнародних документів з питань демократії, гуманізації в галузі освіти і прав людини здійснило ряд масштабних заходів по створенню нової нормагивно-правової бази національної вищої освіти України. Прийнятий в Україні комплекс нормативно-правових документів, пройшов апробацію на міжнародному рівні і визначає ідеологію реформування всієї освітньої галузі.