Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Форми і системи оплати праці на залізничному транспорті




 

Тарифна система встановлює лише нормативи для оцінки різних видів робіт, порядок нарахування зарплати з врахуванням результатів діяльності визначають форми і системи оплати праці.

Форми оплати праці.

1. Залежно від особливостей організації праці:

- індивідуальна,

- бригадна;

2. Залежно від об’єкта нарахування заробітку:

· погодинна – поділяється на системи оплати праці: просту погодинну, погодинно-відрядну та за посадовими окладами,

· відрядна з прямою відрядною, непрямою відрядною, відрядно-преміальною, відрядно-прогресивною і акордною системами оплати праці.

При погодинній формі оплати праці заробіток робітнику нараховується за фактично відпрацьований час, застосовується якщо неможливо визначити безпосередній вплив на збільшення випуску продукції, відсутні кількісні показники виробітку продукції, організовано строгий контроль і облік фактично відпрацьованого часу.

Проста погодинна система оплати праці ділиться на погодинну, поденну і помісячну. За простою погодинною системою заробіток працівника розраховується множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду на кількість відпрацьованих годин.

 

, грн,

Таблиця 21.1. Форми і системи оплати праці залежно від об’єкта нарахування заробітку

 

Об’єкт нарахування заробітної плати Форма оплати праці Система оплати праці

Витрати часу

Погодинна

Проста погодинна
Погодинно-відрядна
За посадовими окладами

Обсяг виробництва продукції

Відрядна

Пряма відрядна
Непряма відрядна
Відрядно-преміальна
Відрядно-прогресивна
Акордна (проста і акордно-преміальна)

 

де Sі – годинна тарифна ставка і-го розряду, грн;

t – кількість відпрацьованих годин.

За погодинно-преміальною системою оплати праці проста погодинна система доповняється преміями за виконання визначених кількісних і якісних показників роботи.

, грн,

де m – премія за досягнення певних кількісних або якісних показників, грн. Премія нараховується за виконання нормованих завдань – визначається у відсотках до погодинної оплати за тарифом (до тарифного заробітку) та за зниження трудомісткості виробів або робіт.

За системою оплати праці за посадовими окладами оплачується робота, що має стабільний характер (комірники, вагарі, прибиральники).

При відрядній формі оплати праця робітників чи груп робітників оплачується за встановленими відрядними розцінками за кількість виготовленої продукції або обсяг виконаної роботи (для локомотивних бригад за один кілометр пробігу, маневрових бригад на станціях за один відправлений поїзд або вагон, робітників пунктів технічного обслуговування за сформований склад технічно готовий до відправлення). Переваги відрядної системи оплати полягають у встановленні тісного зв’язку між об’ємами виробництва і розміром заробітку, що забезпечує більш раціональне використання робочого часу, сприяє покращанню організації праці, забезпечує підвищення кваліфікації робітників.

За прямою відрядною системою заробіток працівника розраховується як добуток кількості одиниць виробленої продукції (vj) та розцінки за одиницю продукції (рj).

, грн.

Розцінка визначається діленням погодинної тарифної ставки на норму виробітку або множенням погодинної тарифної ставки на норму часу у годинах на виготовлення одиниці продукції.

За непрямою відрядною системою здійснюється оплата праці допоміжних робітників (кранівників, наладчиків, ремонтників), праця яких не піддається нормуванню та обліку, але в значній мірі визначає рівень виробітку основних працюючих. Заробіток розраховується за погодинними тарифними ставками, фактично відпрацьованою працівником кількістю годин та середнім коефіцієнтом виконання норм виробітку допоміжними робітниками (К).

, грн..

За відрядно-преміальною системою оплати праці до заробітної плати, нарахованої за відрядними розцінками додається і виплачується премія за досягнення визначених кількісних і якісних показників роботи.

, грн.

Відрядно-прогресивна система оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми за звичайними відрядними розцінками, а робіт, виконаних понад нормативний (базовий) рівень – за підвищеними розцінками залежно від ступеня виконання завдання.

, грн.

 

За акордною системою оплати праці розцінка встановлюється за весь комплекс робіт виробничого завдання для працівника чи групи працівників (при усуненні наслідків аварій, виконанні термінових ремонтів, будівельних робіт, тощо). Акордну розцінку визначають на основі укрупнених норм виробітки (часу) та розцінок, а при їх відсутності з використанням норм і розцінок на аналогічні роботи. Акордна оплата праці робітників ділиться на просту і акордно-преміальну (з виплатою премії).

Види доплат.

а) за роботу в святкові дні – у подвійному розмірі;

б) за роботу у нічний час – 35 % від тарифної ставки;

в) за роботу понаднормово – за перші дві години у розмірі 50 %, за наступні – 100 % тарифної ставки;

г) за суміщення професій – 20-30 % тарифної ставки або посадового окладу працівника, посада якого заміщується.

 

Планування праці та заробітної плати

План з праці – важливий розділ транспортного плану.

Показники плану з праці:

- продуктивність праці,

- чисельність робітників,

- фонд оплати праці,

- середньомісячна зарплата.

Розробка плану з праці проводять на основі встановленого ліміту чисельності контингенту з експлуатації, планового фонду оплати праці та заданого відсотка росту продуктивності праці по перевезеннях.

Ліміт чисельності по перевезеннях встановлюють, враховуючи фактори, що знижують чисельність працівників (введення нових технічних засобів, ресурсозберігаючих технологій, покращання експлуатаційних показників), та фактори, які збільшують потребу в контингенті (введення в дію виробничих об’єктів і виробничих потужностей).

Етапи визначення чисельності:

перший етап – розрахунок загальної чисельності робітників, виходячи з запланованого обсягу робіт і виробітки одного працівника;

другий етап – визначення чисельності працівників за видами діяльності, ділянками, цехами на основі прогресивних норм виробітки, норм часу і плановою програмою робіт (послуг). При цьому чисельність робітників всіх видів діяльності не повинна перевищувати чисельність працівників підприємства;

третій етап – розрахунок професійно-кваліфікаційного складу працівників на основі технологічного процесу та єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників. На основі ЄТКД проводять віднесення кожної роботи (операції) до відповідного розряду.

Види чисельності (контингенту):

1. Явочна;

2. Спискова.

Явочна чисельність – число працівників, що щодня з’являються на роботу для виконання професійних обов’язків.

Спискова чисельність – число працівників, що повинні з’являтися на роботу для виконання виробничих завдань; складається з постійних, тимчасових та сезонних працівників, прийнятих на роботу на один i більше днів, незалежно від присутності на робочому місці (перебуваючи на роботі, у відпустці або відрядженні).

Способи розрахунку явочної чисельності робітників.

· за плановим обсягом і нормами виробітки (встановлюється чисельність локомотивних бригад у вантажному русі, робітників, зайнятих на ремонті вагонів, вантажників);

· за плановою трудомісткістю і нормами часу (визначається контингент робітників, зайнятих ремонтом рухомого складу, контактної мережі, обладнанням тягових підстанцій);

· за кількістю об’єктів та нормами витрат робочої сили на один об’єкт (обчислюється кількість працюючих при екіпіруванні локомотивів, в пунктах технічного обслуговування, монтерів колії, чергових стрілочних переводів);

· за кількістю підприємств і штатними розкладами, що встановлюються залежно від класу чи групи підрозділу (розраховується контингент апарату управління).

Відсоток на заміщення відпускників, хворих і виконуючих державні і суспільні обов’язки залежить від середньої тривалості часу неявок на роботу по групах працівників з врахуванням додаткових відпусток за шкідливі умови праці та ненормовані робочі дні. Відсоток на заміщення чисельності робітників коливається у межах від 8 до 11 %, для локомотивних бригад досягає 15-20 %.

Плановий фонд оплати праці визначають, виходячи з ліміту чисельності персоналу зайнятого на перевезеннях і середньомісячної зарплати. За базу приймають середньомісячну зарплату відповідного періоду з індексацією на процент росту цін на продовольчі товари і послуги в плановому періоді. Шляхом індексації доходи населення прив’язуються до темпів росту цін, тобто інфляції. Розмір індексації визначають на основі даних Держкомстату України про річний ріст цін на споживчі товари і послуги.

Відсоток росту продуктивності праці по перевезеннях вираховується на основі аналізу експлуатаційної діяльності за попередні періоди, умов праці у плановому році з наступним виконанням техніко-економічних обґрунтувань.

Фонд заробітної плати і чисельність робітників зайнятих на вантажно-розвантажувальних роботах, капітальному ремонті колії, будівель і споруд, і робітників неспискового складу визначаються лінійним підприємством самостійно. Середньомісячну зарплату індексують в тому ж розмірі, що і по перевезеннях.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 520.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...