Пояснення до виконання програми практики

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства

та природокористування

Кафедра водогосподарської екології, гідрології

та природокористування

075-143

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до проходження виробничої (переддипломної)

практики студентами IV курсу напряму 6.040106

“Екологія, охорона навколишнього середовища та

збалансоване природокористування”

професійного спрямування

 “Водогосподарська екологія та природокористування”

Затверджено

методичною комісією

за напрямом 6.040106 “Екологія,

охорона навколишнього середовища

та збалансоване природокористування”

Протокол № ___ від _________ 2010 р.

Рівне - 2011

Методичні вказівки до проходження технологічної, (виробничої) практики студентами III курсу напряму 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” професійного спрямування “Водогосподарська екологія та природокористування” // Галік О.І., Кушнірук Ю.С. – Рівне: НУВГП, 2011 – 18 с.

Упорядники – Галік О.І. к.с-г.н., доцент кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, Кушнірук Ю.С. к.геогр.н., старший викладач кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування.

Відповідальний за випуск – Яцик А.В., доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування.

Рецензенти: Будз М.Д. д.геогр.н., професор кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування,

                Прищепа А.М. к. с-г. н., доцент кафедри екології.

Ó Галік О.І.

 Кушнірук Ю.С., 2011

Ó Національний університет водного господарства та природокористування, 2011

Вступ

Виробнича (технологічна) практики для студентів освітньо – кваліфікаційного рівня “бакалавр” напряму 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”, професійного спрямування “Водогосподарська екологія та природокористування” згідно з діючим навчальним планом проводиться у 6-му семестрі. Вона є складовою частиною навчального процесу і одним із найважливіших етапів підготовки фахівця.

Базовими підприємствами для проведення практик є управління водного господарства та меліорації, міжрайонні управління водного господарства, гідрогеолого-меліоративні експедиції, Державні управління екологічної безпеки у Рівненській, а також інших областях України, районні управління екологічної безпеки, а також міські екологічні інспекції, підприємства міського управління комунального господарства, інші підрозділи підприємств та організацій природоохоронного профілю.

Підставою для організації та проведення практик є угоди поміж університетом і відповідними підприємствами (організаціями). Керують практиками дві особи – викладач випускаючої кафедри та один із провідних спеціалістів організації, в якій студент проходить практику.

Загальне керівництво практиками здійснює випускова кафедра. Перед виїздом на практики співробітники кафедри (керівники), проводять інструктаж, на якому: знайомлять студентів із завданням практики, принципами організації та планування екологічних робіт, обов'язками практикантів, рекомендують перелік матеріалів, необхідних для підготовки звітів з практик.

Під час практик студенти забов`язуються набути виробничі навички за фахом, повністю та своєчасно виконати програму практик, дотримуватись правил трудового розпорядку відповідної організації або підприємства та правил техніки безпеки, виконувати вказівки керівників практики, забезпечувати високу якість виконуваних робіт, зібрати необхідний матеріал для звіту з цих практик, а також майбутньої випускової роботи (проекту), систематично вести щоденник, описуючи виконані роботи.

Керівник практики від виробництва у випадку, якщо студент-практикант зарахований на штатну посаду, до початку роботи повинен:

· ознайомити його з основними видами виробничої діяльності підприємства;

· зобов'язати вивчити правила техніки безпеки і охорони праці;

· провести інструктаж з техніки безпеки;

під час практики керівник від виробництва:

· несе відповідальність за нещасні випадки, що можуть статися з студентом-практикантом, який проходить виробничу практику;

· сприяє безпосередній участі практиканта в роботі екологічного підрозділу, а також нормативним умовам проходження практики та побуту студента;

· надає допомогу студентам щодо виконання програми практики, самостійних екологічних досліджень;

· контролює виконання завдань, хід збору необхідних матеріалів і ведення щоденника.

1. Мета і завдання практики

Метою практики є: формування у майбутнього спеціаліста професійних практичних знань з водогосподарських та екологічних аспектів господар­ської діяльності, закріплення набутого досвіду та безпосередня практична підготовка до самостійної високоефективної роботи на посаді інженера-еколога в сільськогосподарських, промислових, природоохоронних та інших організаціях; збір матеріалів для майбутніх дипломної та випускної бакалаврської роботи (проекту).

Завдання практики: вміти оцінити природне середовище та екологічний стан атмосфери, літосфери і гідросфери в межах досліджуваного об'єкту екосистеми, вміти побудувати різноманітні агротехнічні, екологічні, геоекологічні карти, зібрати і обробити інформацію про розвиток небезпечних антропогенних процесів, складати моделі і прогнозувати екологічний стан літосфери, гідросфери і атмосфери, досліджувати сучасну екологічну ситуацію району, окремих площ зони впливу сільськогосподарських та промислових підприємств, родовищ корисних копалин, знати методики та технічні засоби, необхідні для здійснення природоохоронних робіт, вміти організовувати науково-дослідницьку роботу.

Програма практики

До завдань виробничої (технологічної) практики, входить вивчення таких питань:

1) Стан та ступінь техногенних змін природного середовища і довкілля в межах різних територіальних рангів (формування інформаційних потоків, моделювання):

- оцінка техногенного впливу на навколишнє природне середовище та на об'єкти практики в районі, місті, на підприємстві тощо;

- вивчення сучасного екологічного стану об'єкту практики, його окремих елементів і довкілля у зв'язку з впливом на нього різних видів господарської діяльності;

- визначення основних параметрів антропогенних процесів, які призводять до зміни стану навколишнього природного середовища.

2) Біосферний блок, до якого входить демосфера та її вплив на ландшафтний простір, стан фітосферн, стан природних та штучних рослинних ресурсів, забруднення фітосфери хімічними речовинами, радіонуклідами тощо;

екологічна оцінка біосферного блока через ландшафти:

- радіологічний стан ландшафту (наприклад, карта радіаційного забруднення району);

- забруднення ґрунтів;

- забруднення лісів тощо;

- виникнення та розвиток техногенних ландшафтів та агро-ландшафтів;

3) Картографічні матеріали:

- карта видів забруднень;

- карта джерел забруднення, умов та факторів, які їх зумовлюють;

- карта населення (густота, професійний розподіл тощо). Загальна характеристика населення району. Карта демо­графічних процесів.

4) Обсяги розповсюдження шкідливих викидів:

- кадастри джерел забруднень (статистична модель навколиш нього середовища).

Масштаби та збитки від забруднення:

- професійні захворювання та їх зв'язок з екологічним станом навколишнього середовища;

- вплив мінеральних добрив, отрутохімікатів, радіації тощо на здоров'я людей;

- аналіз тривалості життя і дитячої смертності;

- аналіз тенденції до змін медико – біологічних та санітарно – гігієнічних умов, прогноз їх розвитку та рекомендації з оптимізації демосфери.

5) Документація з екологічної паспортизації промислових, аграрних та інших підприемств-забруднювачів.

6) Техногенне (антропогенне) навантаження на навколишнє природне середовище:

- типи і види господарських впливів (сільськогосподарський, гірничо-добувний, лісотехнічний, промисловий, міських агломерацій, водогосподарський, енергетичний, рекреаційний, транспортний тощо);

- наслідки впливів;

- норми навантаження, гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у викидах в атмосферне повітря та скидах у водне середовище і ґрунти.

7) Прогноз і моделювання стану навколишнього природ­ного середовища на підставі вивчення і одержання інформа­ційних потоків щодо стану навколишнього середовища за допо­могою вже існуючої інформації і отриманої в результаті дії мережі моніторингових спостережень.

8) Управління і керований контроль:перспективне і районне планування, схема і методи інженерного захисту навколишнього середовища, обґрунтування природоохоронних заходів довкілля з метою їх оптнмізації або покращення екологічної ситуації.

Геосферний.Основою інформаційного забезпечення блоку "Геосередовище" є: фондові матеріали, матеріали різномасштабних геолого-екологічних зйомок, матеріали регіональних, спеціальних та локальних спостережень за інженерно-геодинамічними процесами, матеріали регіональних, спеціальних та локальних інженерно-геологічних досліджень, матеріали спостереження за гідрогеохімічними показниками, динамікою та режимами підземних вод, дані по оцінці мінерально-сировинної бази території та геохімічних параметрів ландшафтів, матеріали комплексних геофізичних досліджень, оцінка основних видів техногенних навантажень, матеріали аерокосмічної зйомки різних років, оцінка основних видів захворювань, пов'язаних із зміною стану природного середовища, радіоекологічні матеріали, оцінка стану земельного фонду з точки зору техногенних змін природного середовища, карти стану атмосфери та мікрокліматичного районування (комплексна оцінка об'єктів за даними атмосферних досліджень, забруднення автотранспортом, сільськогосподарсь­ким виробництвом, мікрокліматичні ресурси, метеорологічні процеси тощо).

Оцінка стану геоекологічногосередовища містить дані по літосфері, гідросфері та атмосфері та процесам, які в них розвиваються:

- формаційні та фаціальні комплекси та їхні властивості;