Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Необхідність та сутність загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Перехід економіки України до ринкових умов господарювання зумовлює необхідність створення адекватної їм моделі соц захисту населення. Кожна працююча людина має подбати про свій захист від тих негативних соц наслідків при структурній перебудові економіки, приватизації підприємств, упровадження нових форм організації виробництва і праці. Досягненню цієї мети найбільше відповідає, як свідчить і міжнародний досвід, солідарна самозабезпечувальна система обов'язкового соц страхування на випадок безробіття, яка спроможна забезпечити ефективний соціальний захист. Саме така модель і дає можливість уникнути зрівнялівки, утриманських настроїв, не послаблювати дієвості мотивів і стимулів до праці. Страх система передбачає залежність отримання допомоги із безробіття від вкладу застрах особи, а саме від сплати страх внесків та наявності страх стажу. Для управління соц страх-ням на випадок безробіття, збору та акумуляції страх внесків, контролю за використанням коштів, здійснення виплат матер забезпечення та надання соціальних послуг з 1 січня 2001 р. запроваджена система загальнообов'язкового державного соц страхування на випадок безробіття, почав функціонувати Фонд загальнообов'язкового державного соц страх-ня України на випадок безробіття (ФСС ВБ). Законодавство про страх-ня на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соц страхування, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соц страх-ня на випадок безробіття» (визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соц страх-ня на випадок безробіття), Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страх-ня на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана ВРУ. Терміни, які вживаються в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття— система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг. Суб'єкти страхування на випадок безробіття: — застраховані особи; — страхувальники; — страховик. Об'єкт страхування на випадок безробіття— страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг. Часткове безробіття— вимушене тимчасове скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення 295 його розміру через тимчасове припинення виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного характеру. Страховий випадок— це подія, через яку: — застраховані особи втратили заробітну плату або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; — застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття. Втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин — припинення трудового договору відповідно до ст. 36 (пункти 1, 2, 3), ст. 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), ст. 39, ст. 40 (пункти 1,2,5,6) Кодексу законів про працю України. Роботодавець: — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган та фізичні особи, які використовують найману працю; — власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародної), філії або представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Представниками роботодавців є об'єднання та спілки роботодавців чи інші уповноважені роботодавцями органи (представники). Найманий працівник— фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи. Страховий стаж—період (строк) ,протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем). Суб'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Загальнообов'язкове державне соц страх-ня на випадок безробіття — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг. Суб'єкти страх-ня на випадок безробіття: — застраховані особи; — страхувальники; — страховик. Застраховані особи — наймані працівники, а у випадках, передбачених Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття. Представниками застрахованих осіб є профспілки, їх об'єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи (представники). Страхувальники — роботодавці та застраховані особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески. Страховик — Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 251. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |