Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Показники діяльності виробничих та обслуговуючих підрозділів підприємства
Необхідно: 1) розподілити постійні накладні витрати між підрозділами підприємства; 2) розподілити витрати обслуговуючих підрозділів між виробничими підрозділами підприємства; 3) обчислити планову ставку розподілу накладних витрат на окремі види продукції для кожного виробничого підрозділу. За базу розподілу прийняти люд-год. роботи основних виробничих робітників; 4) обчислити собівартість замовлень № 1 і № 2 на виготовлення кованої огорожі, використовуючи дані табл. 4.9.
Таблиця 4.9 Показники витрат ресурсів на виконання замовлень
Задача Підприємство «Вадлер» у звітному році мало такі залишки на рахунках (табл. 4.10) Таблиця 4.10 Залишки на рахунках
Протягом року було здійснено такі витрати, грн.: -придбано матеріали 80000 грн. - нараховано і виплачено заробітну плату основним працівникам - адміністративні витрати – 15700 грн.; - загальновиробничі витрати - 60000 грн.; - витрати на збут- 9000 грн.; Дохід від реалізації виробленої продукції становив 300000 грн. Необхідно визначити: - вартість витрачених матеріалів; - загальну суму виробничих витрат понесених у звітному періоді; - собівартість виготовленої і реалізованої продукції; - валовий і чистий прибуток (застосовується діюча ставка податку на прибуток) Контрольні запитання 1. Сутність і класифікація витрат за статтями калькуляції. 2. Характеристика методів контролю за використанням сировини, матеріалів, палива. 3. Характеристика складу та порядку розподілу загальновиробничих витрат. 4. Облік витрат на утримання і експлуатацію устаткування. 5. Облік і розподіл витрат від браку та визначення вартості супутньої продукції. 6. Види допоміжних виробництв і господарств, склад собівартості продукції допоміжних виробництв і господарств. 7. Методи розподілу витрат обслуговуючих виробництв і господарств між виробничими підрозділами. 8. Завдання обліку витрат за економічними елементами.
ТЕМА 5. МЕТОДИ ОБЛІКУ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ ВИТРАТ Перелік теоретичних питань необхідних для засвоєння теми 1.Об’єкти обліку витрат та об’єкти калькулювання 2.Прийоми калькулювання витрат та види калькуляцій 3.Облік і калькулювання витрат за замовленнями 4.Облік і калькулювання витрат за процесами (переділами)
Тестові завдання 1. Облік витрат це: а) це процес виявлення, вимірювання, накопичення, систематизації, інтерпретації та передачі інформації, яку менеджери різних рівнів управління підприємством використовують для планування, оцінювання, контролю і регулювання його діяльності, а також для прийняття управлінських рішень; б) об’єктивне і своєчасне визначення величини витрат, що виникають протягом певного періоду; в) це сукупність дій, спрямованих на відображення операцій, що відбуваються на підприємстві протягом певного терміну, пов’язаних з процесами постачання ресурсів, виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт та наданням послуг.
2. Метою обліку витрат є: а) надання інформації зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень; б) формування інформаційного забезпечення для ефективного управління підприємством; в) об’єктивне і своєчасне визначення величини витрат, що виникають протягом певного періоду.
3. Об’єктом обліку витрат є: а) методи управління підприємством; б) продукція, роботи, послуги або вид діяльності; в) витрати, доходи і фінансові результати діяльності підприємства;підприємства.
4. Основними етапами обліку витрат на виготовлення продукції є: а) групування витрат за їхніми видами, місцями виникнення, видами продукції, видами діяльності, центрами відповідальності, розподіл загальних (непрямих) витрат між об’єктами обліку; б) розподіл витрат між незавершеним виробництвом і готовою продукцією та визначення собівартості окремих видів продукції, формування інформації для планування господарської діяльності, контролю за нею та прийняття рішень; в) формування інформації для планування інвестиційної діяльності, контролю за нею та прийняття рішень, складання інформації для формування фінансової звітності.
5. Процес визначення собівартості одиниці продукції (загальної та у розрізі окремих статей) називається: а) облік витрат виробництва; б) калькулювання; в) інвентаризація.
6. Основним призначенням калькуляції є: а) визначення собівартості реалізації продукції; б) формування та облік витрат виробництва; в) отримання інформації про собівартість одиниці продукції та управління процесом виробництва і контролю за рівнем витрат.
7. Об’єктами калькулювання є: а) процеси та види діяльності підприємства; б) активи підприємства; в) зобов’язання та капітал підприємства.
8. Калькулювання це: а) процес документування, вимірювання, оцінювання, систематизації та групування витрат за певною системою ознак; б) процес визначення собівартості одиниці продукції (загальної та в розрізі окремих статей витрат); в) це сукупність дій, спрямованих на відображення операцій пов’язаних із виробництвом та формуванням собівартості продукції.
9. Калькуляція це: а) процес визначення собівартості одиниці продукції (загальної та в розрізі окремих статей витрат); б) визначення собівартості реалізації продукції; в) це розрахунок в грошовому виразі витрат на виготовлення одиниці продукції.
10. За часом складання калькуляції поділяють на: а) поточні та оперативні; б) директивні та звітні; в) фактичні та планові.
11. За рівнем узагальнення витрат калькуляції групують на: а) галузеві, нормативні та звітні; б) галузеві, виробничі та технологічні; в) внутрішньогосподарські, галузеві та кошторисні.
12. За рівнем охоплення витрат калькуляції групують на: а) калькуляція повних та змінних витрат; б) калькуляція за процесами; в) калькуляція за замовленнями.
13. За характером виробництва калькуляції класифікують на: а) галузеві, внутрішньогосподарські; б) галузеві, нормативні та звітні; в) за процесами та за замовленнями.
14. Директивні калькуляції складають з метою: а) калькуляції за даними бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво; б) обґрунтування і удосконалення нормативів витрат виробництва за статтями калькуляції з урахуванням конкретних умов; в) калькуляції витрат на виробництво продукції окремих структурних підрозділів підприємства – центрів витрат (цехів, дільниць).
15. Калькулювання за замовленнями це: а) це система калькулювання собівартості продукції на основі групування витрат у межах окремих процесів чи сукупності процесів, результатом яких є напівфабрикати; б) це система калькулювання собівартості продукції на основі обліку витрат за умови безперервного виробництва; в) це система калькулювання собівартості продукції на основі обліку витрат за кожним індивідуальним виробом.
16. Калькулювання за процесами (переділами) це: а) це система калькулювання собівартості продукції на основі обліку витрат за кожним індивідуальним виробом або окремою невеликою партією виробів; б) це система калькулювання собівартості продукції на основі групування витрат у межах окремих процесів чи сукупності процесів, результатом яких є напівфабрикати; в) це система калькулювання собівартості продукції на основі групування витрат у окремого замовлення.
17. Розрізняють такі методи калькулювання витрат за процесами: а) простий і складний; б) нормативний та звітний; в) бухгалтерський та статистичний метод.
18. Передільний метод калькулювання витрат передбачає: а) застосування позамовного обліку витрат і калькулювання собівартості продукції; б) застосування напівфабрикатного варіанту зведеного обліку витрат; і калькулювання собівартості продукції; в) застосування серійного варіанту зведеного обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
19. Складний процесний метод калькулювання витрат застосовують у разі: а) коли підприємство виготовляє однотипні види продукції і постійно має значний обсяг незавершеного виробництва; б) коли підприємство виготовляє різні види продукції і немає незавершеного виробництва; в) коли підприємство виготовляє різні види продукції і має значний обсяг незавершеного виробництва.
20. Собівартість продукції за процесного (передільного) методу калькулювання витрат обчислюють методом: а) метод ідентифікованої собівартості; б) методом середньозваженої собівартості та FIFO; в) нормативним методом.
Практичні завдання Завдання 1. Необхідно провести ранжування етапів обліку витрат на виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) (табл. 5.1). Таблиця 5.1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 212. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |