Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Особл. прав регулюв міжнар. Співроб. у галузі с/г в сучасних умовах.
Практично держави вcix континентів вступають у міжнар. економ.і відносини, пов'язані iз обміном продукцією с/г. Сприяння розвитку цих відносин, удосконаленню їх міжнар.-правового регулюв. — завдання ряду міжнародних економічних організацій. Практично вci регіональні ек. комісії ЕКОСОР займаються питаниями організації міжнар. спів роб. в галузі с/г Продовольча i с\г організація ООН (ФАО). 1945р. До складу ФАО нині входить понад 174 країни світу й 1 міжнар орг-ція — ЄС. ЦІЛІ : -підвищ. п родуктивн. с/г i покращ. умов життя сільського насел. -полішення харчування i підвищ. життевого рівня населения; -вивч. світ. продов. становища i кон'юнктури на світ. ринку важливих прод. товарів; -розробл. для країн-учасниць рекомендац. у галузі виробн. i збуту с/г продукції; -надання техн. допомоги країнам-членам, -сприяння наук. дослідж. у галузі с/г . -визнач. політики щодо між уряд. угод з окремих с/г товарів. На Всесвітній продовольчій конференцій, що відбулась у Римі (1974 р.), зазначалося, що кількістъ тих, хто голодуе, недоїдае, збільш. Вона досягла 550 млн oci6. Всесвітню продовольчу Раду (ВПР) 1974 р, Вона е вищим органом ООН з проблем продовольства та інших суміжних питань. ВПР розглядае проблеми, пов'яз.і з продовольством у світі, i розроб. певні рекомендац. У процесі своеї діяльн. вона співроб. з Прод. i с/г організаціею ООН, Міжнар. фондом с/г розвитку та іншими орг-ціями системи ООН. На сесіях ВПР були вироблені пропозицї, спрямовані на зупинення тенденції до посилення голоду. За її участю у 1980 р, був створений Міжнар. Надзвич. Прод. резерв. Міжнародний фонд сільскогосподарскього росзвтку(ІФАД) 1976 р— міжнар. спеціаліз. установа ООН. ств. з метою збільш. виробн. прод. харчування. ІФАД надае на пільгових умовах кредити. Нині він підтримує 75 % проекта, а решту фінансуе разом із Всесвітнім банком, МАР i різними банками розвитку (Африк., Азіатськ., Міжамерикан. та Іслам.). Кредити ІФАД видаються під проекти, пов'яз. із здійсн. контролю над водними рес-сами, комплексним розвитком сільськ. районів. Вони видаються також дрібним фермерам під розвиток тваринництва, поставку i розподіл добрив. Допомога ІФАД надаеться лише державам — його членам, яких налічуеться понад 160. Відповідні функції щодо міжнародного с\г співроб виконують Міжнар. асоціація з контролю якості насіння, Міжафрикан. бюро з грунтів i економіки с/г, Міжнар. комісія з перероблення с/г продуктів, Міжнар. бюро з виноградарства і виновиробництва, Міжнар. комітет з чаю . Основним засобом правового регулювання міжнар. співробітництва у галузі с/г е двосторонні договори (угоди). Всесв.i конференц. з агарної реформи i розв. сільських районів (1979 р.). Всесв. конференц. з розвитку i рац. використ. рибних pecypciв (1974 р.), Міжнар. Конференц. з питань харчування (1994 р.).
Особл. правового регулюв. співроб. держав в сфері міжнар. інвестицій. Важливе значення в регулюванні міжнародних інвестиційних відносин належить багатостороннім міжнародним угодам. Однією з них є Конвенція 1965 р. про порядок виріш. Інвестиц.х спорів між держ. та іноз. особами. До компетенції Центру належить виріш. правових спорів, що виникають безпосередньо з відносин, пов'язаних з інвестиц., між Договірною держ. (або будь-яким уповноваж. її органом, про який Договірна держ. повідомила Центр) та особою іншої Договірної держ., за наявності письмової згоди учасників спору про його передання для вирішення Центру. Сторони, що досягли такої згоди, не вправі відмовитися від неї в односторонньому порядку. Сеульська конвенцію 1985 р. про заснування Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій (БАГІ). воно є юр. особою та має такі права: укладати контракти; придб. й прод. рух.е й нерух. майно; порушувати судові справи. Для досягнення цієї мети Агентство надає гарантії, в тому числі спільне й повторне страх. від не комерц. ризиків щодо інвестиц., що мають місце у якій-небудь державі-члені, з інших держав-членів; здійсн. відповідну додатк. діяльн. стос. сприяння потоку інвестиц. у держави, які розвив., й між ними, а також корист. іншими додатк. повноваж., які можуть знадобитися для реалізації даної мети. Угода щодо торговельних аспектів іноземних інвестицій (ТРІМС) містить сис-му відповідн. стимулів та обов'язків стосовно діяльності ТНК на територ. певної держ. з тим, щоб не ігнорувались їхні інтереси, насамперед економі. у цій Угоді сформул. Найважлив. вимоги щодо поведінки ТНК як інвесторів, а саме: 1)вимога місцевого значення, згідно з якою іноз. інвестор зобов'язаний продавати на місц. ринку частину вироблених на територ. країни прийняття товарів або послуг у розмірі встановл. мін. % від кінцевого валового продукту чи розвивати відповідну виробничу галузь у даній державі; 2)експортні вимоги,які зобов'язують інвестора експорт. частину виробл. прод-ції на таких умовах: а) не менше визначеного мін. обсягу виробл. продукту, б) установл. абсолютної к-кості кінцевого продукту, в) визнач. к-кості, яка б компенсувала імпортні закупівлі іноз. інвестора. До інших вимог,які визначені у цій Угоді та є обмежувальн. заходами для іноз. інвестицій, можна віднести такі: передання технологій; дотрим. принципу рівного доступу господарюючим суб'єктам країни, в яку надходять інвестиції, до інвестиц. проекту; вимоги надання роб. місць, місця розташув., фінансування, якими встановлюються особливості використання місцевих труд. ресурсів, номінальний розмір п-ва, правила залучення місцевих фінанси. рес-сів тощо. Важливі положення містить Хартія економічних прав і обов'язків держав 1974 р: наці. контроль над іноз. інвестиціями є формою реалізації державою її невід'ємного суверенітету. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 203. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |