Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Економічний розвиток українських земель в епоху середньовіччя
-Основи господарства. -орне землеробство. -У землеробстві практикувалася перелогова система, за якої поле використовували до того часу, поки ґрунт залишався родючим. -використовували рало із залізним наральником, а потім плуг із череслом і лемешем. -Розвивалося тваринництво. - Допоміжну роль у господарстві відігравали полювання, рибальство. - розвиток ремесел. -утворювалися перші територіально-політичні об'єднання -Основною організаційною формою східнослов'янського суспільства поступово ставала сільська громада, -Виділення сім'ї, -розвиток приватної власності зумовили виникнення майнової нерівності. - Влада переходила від племінного зібрання в руки окремих вождів Усі ці явища неминуче вели до виникнення міцної феодальної держави у східних слов'ян — Київської Русі (IX ст.). -становлення системи її взаємовідносин із населенням, -збір податків, - несення військової служби. - збір данини на користь держави — так званого полюддя -податкова реформа княгині Ольги. -Індивідуальна земельна власність т с -«Правда Ярославичів» документи закріпили також привілеї феодала, становище залежних від нього селян -. Низка статей передбачала покарання за посягання на власність, -"Руська правда" відобразила походження феодальної залежності населення шляхом як економічного, так і позаекономічного примусу. -У "Правді Ярославичів" знайшло відображення облаштування вотчини як форми земельної власності й організації виробництва. -сільське господарство основною галуззю залишалося зернове господарство, -Основною формою орного землеробства, було двопілля. -застосовували дві системи землеробства — парову та перелогову. -провідними галузями господарста-землеробство і скотарство -розквіт ремісничого виробництва. -Соціально-економічне, політичне та культурне життя Київської Русі зосереджувалось у містах. -купці об'єднувалися в корпорації, Головними платіжними засобами внутрішньої та зовнішньої торгівлі були іноземні монети — -розширилося коло професій -занепала аграрна діяльність. Становлення феодальних відносин у Китаї та Японії Китай -стали вирощувати рис - будували міста, -розвивалися ремесла, -торгівля та товарно-грошові відносини. -розквіту й утвердження в Китаї нової релігії — буддизму, - посилилася диференціація населення.. -земельну реформу, -Особливого розвитку набули текстильне виробництво, фарбувальна справа, гончарне ремесло, обробка металів, будівництво кораблів. - Розвивалися шляхи сполучень, зовнішня торгівля. -Удосконалювалася технологія металургійного виробництва. -земля належала державі, -державний апарат чиновників: імператор, при якому діяла державна рада; виконавча влада — два канцлери (лівий і правий), які завідували трьома відомствами (на зразок міністерств) кожний; були відомства громадських робіт, податків, військових справ, судів і в'язниць, охорони громадського порядку, кадрів; контроль за виконавчою владою здійснювала палата цензорів — прокурорів; місцевий інститут чиновників. - В основі підготовки і відбору чиновників лежав принцип меритократїї, -стали застосовувати метод конкурсу претендентів на посаду, що проходив у формі іспиту, -Найбільшого розвитку економіка Китаю в часи середньовіччя досягла у VIII ст. Це був час повторного відкриття Великого шовкового шляху, -У цей період держава отримувала значні доходи від добування олова, заліза, міді, срібла. – -Розвивалися гірнича справа Однак в другій половині VIII ст. виявляються ознаки кризи: -послаблюється влада імператора, і -Починає відмирати державна надільна система й утверджується намісницька форма господарства. -Поширюється практика купівлі-продажу ділянок, -Реальна влада в державі стала переходити до власників великих маєтків. -Податок збирали з усіх, хто мав землю, двічі на рік (), звідки й назва закону — закон про два податки. -Реформа 780 р. зробила селянську землю предметом купівлі-продажу, -розвивався торговий кредит, -запроваджують векселі -вводять державні монополії на чай, сіль і горілку. У період Сунської імперії (X—XIII ст.) стан економіки значно поліпшився, -розвивалися торгівля, ремесла, -Особливо розвинувся гірничодобувний промисел, зросло добування срібла і заліза. -У сільському господарстві почали вирощувати бавовну, розвивалася бавовнопрядильна справа. Японія -Було видано закон про земельні наділи — ханден, відповідно до якого селяни отримували земельні ділянки, -влада вводила численні податки й повинності: поземельний, подвірний, натуральний податки, військову повинність, виплату високих процентів за виданий у борг рис. -селяни ділились на повноправних і неповноправних -існувало рабство -Реформи Тайка -застосовували залізні землеробські знаряддя, будували греблі, створювали водосховища та канали. -Збільшувалися площі оброблюваних земель, - набули розвитку промисли й ремесла. -Період VIII—XI ст. був переходом від панування державної феодальної власності до панування власності окремих феодалів. -феодали намагалися прикріпити селян до землі і конкретного феодала. На цій основі виник новий стан — воїни-самураї. -відносинам васальної залежності між самураєм і феодалом, -Великі феодали об'єднувалися під керівництвом свого вождя, а самураї стали перетворюватися в замкнутий стан — буси. -утворюються кооперативні об'єднання ремісників і торговців. -розвивається внутрішній ринок. -Зростає продуктивність праці, - підвищується врожайність сільськогосподарських культур. -Введення в обіг китайської бронзової монети, -Значно зросла продуктивність сільського господарства. Феодальні відносини у Візантії та Індії Візантія -панували рабовласницькі відносини - вільна селянська община. -Вільні раби -Найпоширенішою стала мітрокомія — сусідська община, Зростанню великого землеволодіння перешкоджали такі чинники: — сталість міського муніципального землеволодіння; — існування сильних селянських общин; — значні масштаби державної власності на землю. -Державна власність на землю виступала вагомою економічною базою центральної влади, сприяла тривалому збереженню централізованості держави. -Поряд із рабоволодінням в імперії був значний колонат. Колони поділялися на дві категорії: 1) вільні — мали право власності на землю або орендували її в держави; 2) приписні — безправні, приписані до податкового цензу маєтків. -Закони V—VI ст. закріплювали вільних за землями, -Значна частина колонів перетворювались на утримувачів землі -обмеження влади великих землевласників. -, обмежили експлуатацію приписних колонів. -Держава виступила проти посилення особистої залежності колонів. -Унаслідок поразок у війні з арабами і заселенням Балканського півострова слов'янськими племенами утворилося Болгарське царство Візантія зменшилась утроє. Більшість візантійських селян стали вільними, не стало колонату. -Селянське господарство було полікультурним. -Феодалізація візантійського суспільства. -зростанням податкового гніту та повинностей. -Селяни залучалися до виконання будівництва укріплень, державних споруд, -почали сплачувати податок на користь церкви — канонікум. -. вводиться податкова відповідальність общини за односельчан. -посилилася майнова диференціація стратеотів (військовий стан, який за несення служби отримував від уряду земельний наділ), -верхівки яких поступово формувався пануючий клас. -Брак робочих рук і сила общини гальмували формування та розвиток великого приватного землеволодіння. -сформувався стійкий прошарок найманих робітників — містії. І лише із середини X ст. вони стали переходити в категорію париків (феодально залежні селяни), що сприяло зростанню великого землеробства. -Армія будувалася за римським взірцем. -Зростання великого землеволодіння відбувалося за рахунок скорочення приватної власності вільних селян, власності общини, а також за рахунок поступової феодалізації відносин на державних землях. Іншими джерелами формування феодального землеволодіння були: 1) солемній — надавання прав на отримання державних податків з майна або платників; 2) пронія — пожалування прав вилучення за громадянську, державну або військову службу. -формується типовий феодальний маєток. Основною робочою силою стає не раб, а парик. Візантійський парик був особисто вільний, міг покинути свою землю, але його могли продати разом із землею, оскільки земля продавалася -Феодалізація візантійського суспільства проявилась і в розвитку елементів васальних відносин, пов'язаних із поширенням форм умовного землеволодіння. Індія -основою економіки було землеробство. -роздавали землю у володіння з правом успадкування, фіскальної експлуатації, здачі в оренду і навіть застави. -Ринку землі не було. -Система варн (жерці — брахмани, воїни — кшатрії, землероби (вайші) — вищі варни і нижча — шудр. -Каста -Відмінністю каст від варн було те, що вони були корпораціями, мали чітку внутрішню організацію. -Індійський феодалізм, відрізнявся від європейського переважанням державної власності на землю. -У розпорядження селян землею індійський феодал не втручався, -податок стягували лише з орної землі, -Кожний селянин був власником конкретного поля, яке він обробляв,
-частини податків було єдиним джерелом доходу чиновників і воїнів. -Держава спрямовувала частину коштів на збільшення площі поливних земель. -. Господарською одиницею сільської общини залишалася мала сім'я. -Найбагатшими феодалами (за винятком правителів) були колективні власники — індуїстські монастирі й храми, а потім мусульманські мечеті. Як правило, землі, які дарували храмам, звільнялись від податків і мали імунітет. -Державна власність поступово перетворювалась на приватну -Відмінність середньовічної соціально-економічної системи Індії від європейської полягала в тому, що Індія мала слаборозвинуту структуру панівного класу, а в деякі періоди її не було зовсім. - верховна державна власність на землю поєднувалась із приватним землеволодінням та общинним землекористуванням. -Власність і влада були неподільними, абсолютна влада — незаперечною.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 294. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |