Залежно від регулярності поповнення та використання.

Формування товарних запасів та управління ними

в підприємствах торгівлі

ПЛАН

1. Значення та сутність товарних запасів.

2. Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасів.

Питання самостійного вивчення:

1. Сутність управління товарними запасами.

Значення та сутність товарних запасів

Забезпечення безперервності процесу реалізації товарів та обслуговування покупців потребує створення на торговельному підприємстві певного обсягу товарних запасів.

Товарний запасявляє собою масу товарів, що знаходиться в сфері обігу в процесі переміщення від виробника до споживача та призначена для подальшого продажу. В процесі переміщення товарні запаси набувають різних форм.

Необхідність утворення товарних запасів обумовлена такими причинами:

1. невідповідністю ритму споживання (реалізації) та виробництватоварів;

2. сезонністю виробництва та споживання окремих видів товарів;

3. нерівномірністюрозміщення виробництва і районів споживання товарів;

4. необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий;

5. необхідністю утворення страхових резервів для згладжування можливих коливань в попиті та пропозиції товарів,обумовлених різними факторами.

Для характеристики стану, процесів утворення товарних запасів та управліннянимитоварні запаси торговельних підприємств класифікують за такими ознаками:

1. За призначенням:

- запаси поточного зберігання;

- сезонного зберігання;

- дострокового завозу;

- цільового призначення.

Товарні запаси поточного зберіганняскладають основну частину всіх товарних запасів (80-85%) і призначені для забезпечення безперервного продажу товарів. Їх розмір обумовлюється обсягом реалізації товарів та інтервалом поставки. В процесі реалізації частина товарних запасів використовується, а отже, потребує систематичного поповнення.

Товарні запаси сезонного зберіганнянеобхідні для формування торгової пропозиції в періоди сезонних змін попиту чи пропозиції (виробництва) товарів (овочі, шкільна форма, ялинкові прикраси, гумове взуття та інше).

Товарні запаси дострокового завозумають забезпечувати нормальний рівень торгівлі протягом періоду між завозами товарів у районах, зв'язок з якими підтримується лише певний період. На території України ця група товарних запасів, як правило, не формується.

Товарні запаси цільового призначеннястворюються за розпорядженням органів влади для виконання певних цілей, не пов’язаних із поточною господарською діяльністю підприємств (для стимулювання закупівлі сільськогосподарських продуктів, для забезпечення мережі дитячих закладів, об'єктів охорони здоров'я, інвалідів, діабетиків та для видачі товарних виграшів по лотереях тощо).

2. Залежно від місця формування:

- запаси роздрібної торгівлі;

- запаси оптових підприємств;

- запаси товарів у дорозі.

Наявність запасів у дорозі обумовлена діючими умовами і формами розрахунків між виробниками, підприємствами оптової та роздрібної торгівлі.

До складу товарних запасів роздрібної та оптовоїторгівлівідносяться запаси всіх товарів, які належать торговельному підприємству і перебувають на його балансі (на складах, у торговельній залі).

3. Залежно від асортиментної структури запасів (за товарними групами).

Класифікація запасів за товарними групами дозволяє охарактеризувати їх склад та служить основою для оцінки забезпечення ними товарообороту підприємства, як за загальним обсягом, так і за асортиментною структурою.

Залежно від регулярності поповнення та використання.

Різниця між окремими групами товарів обумовлюється часом накопичення (формування) та часом споживання (використання) товарних запасів.

Такий підхід до оцінки товарних запасів обумовлює необхідність виділення:

- запасів товарів регулярного поповнення та використання;

- запасів товарів регулярного поповнення, але сезонного використання;

- запасів товарів сезонного формування та регулярного використання;

- запасів товарів періодичного поповнення та використання (як правило, цільового призначення).

Використовуючи більш загальне групування за цією ознакою можна виділити товарні запаси регулярного та нерегулярного поповнення, регулярного та нерегулярного використання.

5. Залежно від попиту на споживчі товари:

- запаси, що відповідають попиту;

- запаси, що не відповідають попиту (неходові, залежалі та завезені понад норму товари).

Неходові–це товари, які не відповідають якісним параметрам споживчого попиту в даному місці та в даний час.

Дозалежалихвідносяться товари, які довгий часзнаходяться без руху на складах підприємства, які частково втратили свою якість та морально застаріли. Формування цих запасів, як правило, обумовлено завозом товарів без врахування обсягу та структури споживчого попиту.

Понад завезенітовари – це товари, що не відповідають кількісним параметрам споживчого попиту на певному територіальному сегменті споживчого ринку. Реалізація цієї групи товарних запасів можлива за умови регіональної диверсифікації діяльності або в наступні часові періоди та за активної рекламної кампанії, якщо це можливо, виходячи з встановлених термінів реалізації товарів.

6. Залежно від чутливості дозмінення розміру товарообороту підприємства:

- умовнозмінні, розмір яких обумовлюється розміром та динамікою товарообороту підприємства (товарні запаси цільового призначення);

- умовнопостійні, розмір яких не залежить від зміни товарообороту підприємства (товарні запаси в межах асортиментного набору товарів, що мають постійно знаходитись в торговельній мережі підприємства).

7. Залежно від моменту та характеру оцінки:

- початкові (вхідні) товарні залишки, що характеризують розміри запасів, які фактично склалися на початок певного періоду(звітного або планового);

- вихідні, які характеризують розміри товарних запасів, що фактично склалися на кінець певного періоду (звітного або планового);

- середні товарні запаси, які характеризують середній обсяг наявних товарних запасів протягом певного періоду та розраховуютьсяпо середній арифметичній чи середній хронологічній;

- планові (прогнозні) товарні запаси, які підприємство планує абоочікує забезпечити на певну дату.

8. Залежно від відповідності нормативу:

- нормативні;

- понаднормативні.

На торговельних підприємствах проводиться нормування ТЗ в результаті чого розробляються нормативи ТЗ за кожною товарною групою.

Мета нормування ТЗ – визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу т/о, створення необхідних матеріальних передумов для ритмічного та безперебійного продажу товарів при найменших витратах по їх формуванню, зберіганню, регулюванню.

Необхідність нормування як однієї з функцій управління запасами обумовлена тим, що недостатній обсяг товарних запасів (менший за нормативну величину) призводить до порушення ритму продажу, неотримання належного обсягу товарообороту та прибутку підприємства, формування незадовільненого попиту населення.

Наявність запасів у розмірах, що перевищують норматив, призводить до "заморожування" оборотних коштів підприємства, зростаннявтрат та витрат обігу, зниження ефективності використання матеріальних ресурсів.

Оцінка розмірів запасів з позиції дотримання нормативу необхідна для обґрунтованої оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства, його стратегії й тактики у формуванні та управлінні товарними запасами.

Для обліку, аналізу та планування товарних запасів використовуються різні показники вимірювання–абсолютні (в натуральних чи вартісних одиницях), відносні (в днях, разах, відсотках до товарообороту).

Показники натурального вимірутоварних запасів використовуються для планування товарних ресурсів, отримання товарів, організації роботи складської мережі, для розрахунку потреби в матеріально-технічній базі підприємств, для оперативного обліку залишків товарів. Одиниці виміру, що використовуються при цьому, відображають особливості споживчих характеристик товарів.

Оскільки товари крім споживчої вартості характеризуються ще і вартістю, абсолютний розмір товарних запасів завжди визначається в грошовій формі,причому ціни виміру можуть бути як фактичними, так і порівняльними.Вартісні показникивиміру товарних запасів використовуються в обліку, звітності, аналізі та плануванні товарних запасів, а також в інших показниках діяльності, пов'язаних з ними.

Проте, основний недолік абсолютних показників – неможливість з їхньою допомогою визначити ступінь відповідності величини товарного запасу потребам розвитку товарообігу, обмежує їхнє використання в практиці планування товарного забезпечення. Тому більшого значення в торговій практиці набувають відносні показники, які дають змогу визначити відповідність величини товарних запасів товарообігу підприємства.

Відносні показникирозміру товарних запасів використовуються для оцінки забезпеченості товарообороту товарними запасами, аналізу періоду та швидкості обертання товарних запасів, тобто для характеристики якісних показників формування товарних запасів.