Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Якими встановлено опіку або піклування ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновленою може бути дитина. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд враховує сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа. Усиновлювачем може бути особа, старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менше ніж на п’ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується. Не можуть бути усиновлювачами особи, які: 1) обмежені у дієздатності; 2) визнані недієздатними; 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 4) були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини; 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; 6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); 8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я України. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов’язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов’язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків. Права усиновителів: 1) право на таємницю усиновлення; 2) право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена; 3) право усиновлювача бути записаним матір’ю, батьком дитини; 4) право усиновлювача на зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини; 5) зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена. Опіка і піклування встановлюються відповідними відділами та управліннями державної адміністрації районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчими комітетами міських чи районних у містах рад народних депутатів. Опіка встановлюється: • над неповнолітніми віком до 14 років, які з тих чи інших причин залишилися без батьківського піклування; • над громадянами, визнаними судом недієздатним внаслідок душевної хвороби або недоумства. Піклування встановлюється: • над неповнолітніми дітьми віком від 14 до 18 років, які з тих чи інших причин залишилися без батьківського піклування; • над громадянами, визнаними судом обмежено дієздатними; • над особами, які за станом здоров’я не можуть самостійно захищати свої права. Опікуни і піклувальники призначаються переважно з числа осіб, близьких підопічному, тільки за їх згодою, а над повнолітніми особами - тільки на їх прохання. Не можуть бути опікунами і піклувальниками особи, які: • не досягли 18 років; • визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними; • позбавлені батьківських прав; • інтереси яких суперечать інтересам підопічних; • які зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами. Дитина, над якою встановлено опіку, або піклування, має право: • на проживання в сім’ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку; • на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності; • на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; • на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника. Опікун (піклувальник) зобов’язаний: • виховувати дитину; • піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток; • забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун (піклувальник) має право: • самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування; • вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Опікун (піклувальник) не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини. СК України передбачає ще одну форму правового захисту дітей - патронат. Патронат - альтернативна форма влаштування дитини, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) з метою сімейного виховання. Так, за договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання (за плату) в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття (ст. 252 СКУ).
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 546. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |