Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Організація обліку доходів.
Організація роботи облікового апарату. Облікову діяльність бухгалтерів потрібно розглядати з позицій наукової організації праці. Основними її елементами є: - раціональний розподіл і кооперування праці обліковців та створення ефективної структури облікового апарату; - удосконалення організації робочої зони структурних підрозділів бухгалтерії і робочих місць кожного працівника; - впровадження прогресивних методів і прийомів обліку; - розробка та використання різних методичних довідників, схем кореспонденції рахунків, кодів; - підбір облікових кадрів, нормування їх праці, підвищення кваліфікації; створення нормальних умов праці шляхом обґрунтованого вирішення питань мікроклімату, освітлення, режимів праці та відпочинку працівників. Структура облікового апарату та його чисельність залежить від обсягу виробництва, складності технологічних процесів, нормативних актів щодо оподаткування, складання і подання звітності, стану дебіторської і кредиторської заборгованості, використання комп’ютерів, вибору форми обліку тощо. При доборі облікових працівників потрібно віддавати перевагу тим, хто відповідає вимогам облікової роботи, а саме: наявність відповідної освіти, уміння запам’ятовувати цифрову інформацію і правильно її оцінювати, добра зорова пам’ять, ретельність, нахил до копіткої роботи, точність, охайність, уміння кваліфіковано писати ділові листи, доповідні записки. Бухгалтерію доцільно мати поблизу основного виробництва і в одній будівлі з іншими службами підприємства. Апарат бухгалтерії бажано розміщувати в одній великій кімнаті. Практика розміщення структурних підрозділів бухгалтерії (відділів, секторів) в окремих кімнатах себе не виправдала, оскільки призводить до послаблення трудової дисципліни і порушення безпосереднього зв’язку між підрозділами. Головний бухгалтер розміщується в окремій кімнаті, а у невеликій бухгалтерії (4-5 осіб) – разом з іншими обліковими працівниками. Площа приміщення бухгалтерії повинна відповідати встановленим санітарним нормам – 3,25-6 кв. м на одну особу. Приміщення бухгалтерії має бути добре освітлене, опалюване. Нормальна температура повітря в приміщенні в холодний час має бути 19-21 градус, а в теплий – 22-25 градусів. Для нормальних умов роботи необхідна робоча тиша. Гучність умів не повинна перевищувати 50—80 децибелів. Кімнату бухгалтерії потрібно фарбувати в світлі тони: стелю і верхню частину стін — білий колір, а нижню (на висоті зросту людини – 150-180 см) – олійною фарбою блакитного або світло-зеленого кольору. Ці кольори заспокійливо діють на нервову систему. Потрібно унеможливити доступ до робочого матеріалу осіб, які не працюють у бухгалтерії. Кожному працівнику бухгалтерії забезпечується постійне робоче місце. Площа для нього визначається приблизно такими даними: стіл – 1 м х 0,6 м, зона для стільця – 1 м х 0,6 м, загальна площа для розміщення одного робочого місця — 2 кв. м. Столи можна розміщувати «ланцюжком» (один за другим), «лікоть-у-лікоть», а також «гніздовим способом» («лоб-у-лоб»). Проходи між столами повинні бути приблизно 60 см, а якщо таким проходом користуються декілька осіб — 90—100 см. Практика свідчить, що найкраще розміщувати столи «ланцюжком», а найгірше – «лоб-у-лоб». Функції кожного облікового працівника повинні визначатися в письмових посадових положеннях (інструкціях), які включаються в облікову політику. Режим роботи облікового апарату визначає: час початку і закінчення роботи, перерви в роботі, графік відпусток. Режим роботи встановлюється залежно від конкретних умов підприємства. Бухгалтер – не байдужий реєстратор цифр і фактів, а активний учасник діяльності підприємства. Стиль його роботи передбачає: науковість, господарський підхід до вирішення кожного питання, поєднання колегіальності з єдиноначальництвом, високу кваліфікацію, діловитість, облік і контроль виконання. У взаємовідносинах з керівниками служб і структурних під розділів бухгалтер повинен обстоювати інтереси підприємства, У взаємовідносинах із відвідувачами – бути тактовним, намагатися спільно вирішувати виробничі питання на користь підприємства. Кожна ділянка облікової роботи передбачає індивідуальний підхід її виконання, що визначається конкретними умовами підприємства, методичними та інструктивними матеріалами.
Організація обліку доходів. У бухгалтерському обліку доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників). Для того, щоб відображати в бухгалтерському обліку і складанні фінансової звітності зокрема, Звіту про фінансові результати, події, пов’язані з отриманням доходів, вони поділяються за видами діяльності. Дохід визнається в разі додержання таких умов: - при збільшенні активу або погашенні зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників підприємства); - оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходи, достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає принципу обачливості, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів за вартістю, яка має запобігати заниженню зобов’язань і витрат та завищенню активів і доходів підприємства. Цей принцип передбачає вибір методу оцінки. Можливість достовірної оцінки — основна умова визнання доходів. У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають одержанню. Не визнаються доходами, оскільки не є економічними вигодами, які надходять на підприємство і не приводять до збільшення власного капіталу, суми, одержані від імені третіх осіб, такі як: — податок на додану вартість , акцизи, інші податки і обов’язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів; — надходження за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; — попередня оплата (аванс у рахунок оплати) продукції (товарів, робіт, послуг); — завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; — надходження, що належать іншим особам. Разом із тим вищеназвані суми не включаються тільки до суми чистого доходу підприємства. У бухгалтерському обліку для обліку доходів Планом рахунків передбачено 7 клас рахунків — «Доходи і результати діяльності». Цей клас рахунків можна вважати тимчасовим, оскільки він закривається в кінці кожного звітного періоду. Ці рахунки відображають стан доходів за певний звітний період. Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев’ять місяців).У кінці періоду рахунки доходів (як, до речі і рахунки витрат) закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати». Інструкція до нового Плану рахунків дозволяє закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року. Схематично взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витрат має наступний вигляд: Рис. 1. Взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витрат Рахунки 7 класу «Доходи і результати діяльності» застосовуються для обліку доходів наступним чином: За кредитом рахунків 7 класу — валовий дохід. За дебетом рахунків 7 класу (крім рахунка 76 «Страхові платежі»): ПДВ; акцизний збір; інші непрямі платежі, включені до ціни продажу. Після чого на фінансовий результат діяльності підприємства відноситься сума чистого доходу. У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності доходи відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів — це означає, що облік доходів і складання звітності здійснюється на підставі облікового принципу нарахування. Складена згідно з принципом нарахування фінансова звітність інформує користувача не лише про проведені операції, які супроводжувались виплатою або одержанням грошових коштів, але й про зобов’язання сплатити грошові кошти в майбутньому, та про ресурси, наведені у грошовому вираженні, які будуть отриманні у майбутньому. Визнані в бухгалтерському обліку доходи класифікуються за такою схемою: Рис. 2. Класифікація доходів підприємства Планом рахунків для відображення доходів у бухгалтерському обліку передбачені рахунки
Закінчується 7 клас рахунків рахунком 79 «Фінансові результати». Цей рахунок призначений для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Фінансовий результат визначається за кожним видом діяльності шляхом зіставлення доходів і витрат звітного періоду. За кредитом рахунка 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і потрапляє до бухгалтерського балансу. Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки: 791 «Результат основної діяльності» 792 «Результат фінансових операцій» 793 «Результат іншої звичайної діяльності» 794 «Результат надзвичайних подій». Закриття рахунка 79 «Фінансові результати» здійснюється по закінченні звітного періоду (місяця чи календарного року). Основні первинні документи, які є підставою для відображення в обліку інших доходів такі: - прибутковий касовий ордер; - виписка банку, - рахунок-фактура; - товарно-транспортна накладна; - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів; - акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів; - бухгалтерська довідка-розрахунок; - контракти і договори, укладені з покупцями та фінансово-кредитними установами та ін. - договори, укладені з страховими організаціями. Списання доходів на результати іншої звичайної діяльності здійснюється на підставі довідки-розрахунку, оформленої працівником бухгалтерії. Узагальнення інформації про інші доходи при журнально-ордерній формі обліку здійснюється у журналі 6, а при спрощеній формі обліку — у розділі III Відомості 5-м. На підставі первинних документів дані про доходи та фінансові результати діяльності відображаються в облікових регістрах, які потім використовуються для заповнення Головної книги та фінансової звітності (рис. 2). Рис. 2. Порядок відображення доходів і фінансових результатів при журнальній формі обліку Записи для заповнення Журналу 6 здійснюються на підставі первинних документів і зведених відомостей про доходи та фінансові результати діяльності. Дані Журналу 6 використовуються для складання Звіту про фінансові результати, тому цей обліковий регістр є своєрідним інформаційним носієм, правильне розуміння якого дозволяє приймати ефективні управлінські рішення. Сучасна комп'ютерна техніка дає змогу накопичити, систематизувати й узагальнити облікові дані про доходи та фінансові результати діяльності в автоматичному режимі. Це дозволяє ефективно вирішувати проблеми аналітичного обліку доходів і фінансових результатів завдяки широким можливостям у виборі номенклатури аналітичних об'єктів, оперативності отримання даних про доходи та фінансові результати на будь-яку звітну дату. З'являється можливість формувати велику кількість додаткових звітів для отримання достовірної інформації. При складанні фінансової звітності важливу роль відіграють Примітки до річної фінансової звітності, в яких щодо доходів обов'язково повинна наводитися відповідна інформація. Розподіл доходів за кожною групою доходів (дохід (виручка) від реалізації продукції; інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи).
ІІ. Практична частина. Завдання 1. Розробити для підприємства перелік форм первинних документів і облікових регістрів з обліку фінансових результатів. Скласти графік документообігу. Таблиця 1 Таблиця руху первинного документа __________________________ (назва документа)
Таблиця 2 Графік документообігу ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (назва підприємства)
Завдання 2. Розробити для підприємства робочий план рахунків з обліку витрат. Таблиця 3 Робочий план рахунків на ______________витрати_________________ (назва ділянки обліку)
Завдання 3. Вказати права, обов’язки та відповідальність заступника головного бухгалтера. Таблиця 4 Посадова інструкція облікового працівника
Список використаних джерел
1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 291// Бухгалтерський облік і аудит, № 9, 1999. 2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, К., 2003 р. 3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарський операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.10.99 р. № 291// Бухгалтерський облік та аудит- 2000.- № 1. 4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”./ Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир, ЖТІ, 2001. – 641 с. 5. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні. Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 768 с. 6. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Бутинця Ф.Ф.- Житомир : ЖІТІ, 2000. – 608 с. 7. Грабова Н.Н., Домбровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях,2000. : Учеб.пособие для студ.вузов / Под ред. Н.В.Кужельного. – К.: А.С.К. 2000. –624 с. 8. Сопко В. В., Зав городній В. П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. Підручник. – К.: КНЕУ, 2000 – 260 с. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 230. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |