Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботиСтр 1 из 2Следующая ⇒
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Історичний факультет Кафедра давньої та нової історії України Укладач: д.і.н., проф. В. І. Сергійчук ІСТОРІЯ УКРАЇНИ РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Для студентів спеціальності 6.030200 – Журналістика
Затверджено на засіданні кафедри Протокол № ________ від «__»_______200__р. Завідувач кафедри _______ _________ Декан факультету _______ _________ Директор Інституту журналістики ____________ ______________
Київ - 2007 Вступ
Дана дисципліна – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ – є складовою частиною навчальної програми в Інституті журналістики і входить до системи базової підготовки журналістів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається наІ курсі в 1 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій – 36 годин, самостійна робота – 36 години та форма підсумкового контролю – залік. Мета та завдання навчальної дисципліни Історія України має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного шляху українського народу, розвитку його національних цінностей; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення. Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти Інституту журналістики виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку минулого українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.
Предмет навчальної дисципліни Предмет «Історія України» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності і особливості історичного розвитку населення на теренах України в період від давніх часів до наших днів.
Вимоги до знань та вмінь студентів Студенти в процесі вивчення курсу повинні: - оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом; - зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; - виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії; - знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії України; - на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії України. Місце в структурно-логічній схемі спеціальності Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини.
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Зміст курсу "Історія України" поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу. Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік. Крім того, студенти Інституту журналістики можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів. Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички. Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовому модулі. Форма підсумкового контролю: залік Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, залік- 10 балів). Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові
Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах) Самостійна робота студентів Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми. Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни. Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовий модуль 1), тестування (змістовий модуль 2), а також власними публікаціями на історичну тематику згідно робочої програми. Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому. Критерії оцінювання реферату: • глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів; • обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів; • тема розкрита неповно - 5-6 балів; • реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали; • розкритий лише окремий аспект -1-2 бали • реферат не зарахований - 0 балів Тестування: На тестування виноситься ЗО запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів. Модульний контроль По завершенні вивчення кожного змістовного модуля студент складає підсумковий модульний контроль (ПМК). Участь всіх студентів у контрольному заході обов'язкова. ПМК проводиться у письмовій формі. ПМК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістовного модуля. Максимальна кількість балів, яку можна набрати за ПМК - 5 балів (змістовний модуль №1), 10 балів (змістовний модуль №2). Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання ПМК, і даний модуль не зараховується. Якщо студент не з'явився на ПМК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з'явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив ПМК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення ПМК. Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів): 20 запитань а) вірна відповідь на одне запитання - 0,25 бала; б) невірна відповідь - 0 балів. Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів). Теоретичне питання: а) глибоке розкриття теоретичного питання - 5 балів; б) повна коротка відповідь - 4 бали; в) неповна відповідь - 2-3 бали; г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня - 0-1 балів. Із змістовного модуля № 2 два запитання на контрольну роботу. |
||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 229. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |