Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Дослідити тонічні рефлекси людини
Тонические рефлексы активизируются и сосуществуют с патологическим мышечным тонусом (спастичностью, ригидностью, тоническими спазмами). Это препятствует последовательному развитию выпрямления и равновесия. Лабиринтный тонический рефлекс, асимметричный и симметричный шейные тонические рефлексы, патологические синкинезии при детских церебральных параличах ярко выражены и являются причиной формирования патологической постуральной активности, лежащей в основе патологических поз и движений. Тонические рефлексы усиливаются при каждом движении. Пример – асимметричный шейный тонический рефлекс (АШТР), также называемый «позой фехтовальщика», и симметричный шейный тонический рефлекс (СШТР). Влияние этих двигательных образцов сохраняется надолго. Необходимость избавления от этих патологических двигательных и постуральных образцов (или по крайней мере уменьшения их действия - прим. biofile.ru) – важное показание для использования вспомогательных приспособлений и специального оборудования. Тонічне напруження відрізняється від фазного повільним розвитком, більшою економічністю , перевагою ізометричного режиму і переважною участю повільних рухових одиниць. Воно лежить в основі підтримки певної пози тіла. Якщо при підтримці пози потрібно значне зусилля м'язів (наприклад для збереження кута в упорі), то в роботу включаються фазні скорочення м'язів. Процеси підтримки пози і рухові акти скелетних м'язів тісно пов'язані між собою. З однієї сторони, рухи завжди відбуваються на основі певної пози тіла, а з іншої, процеси підтримки пози забезпечуються не тільки тонічним напруженням м'язів, але і їх фазною діяльністю. Тонічні рефлекси спинного мозку: міотатичний рефлекс, шийні рефлекси. Вони здійснюються при повороті або нахилі голови. Їх рецептори знаходяться у м'язах шиї, а полісинаптична рефлекторна дуга замикається на рівні І-ІІІ шийних сегментів. Імпульси від цих сегментів передаються до м’язів тулуба і кінцівок, зумовлюючи загалом тонус м’язів-розгиначів. Варіант 17 Вказати, які іони переміщуються через поверхневу мембрану клітини під час деполяризації та реполяризації та чому при виникненні потенціалу дії знак мембранного потенціалу змінюється на протилежний У клітині завжди присутні іони К+, Na+, Cl-, а швидкість їх дифузії 2.Вказати механізм наступного явища. У тварини вироблені умовні слиновидільні рефлекси на дзвінок (10 крапель слини) і на світло (6 крапель). При поєднанні дії цих подразників виділяється 16 крапель слини. Умовний рефлекс– це складна багатокомпонентна реакція, яка виробляється на ґрунті безумовних рефлексів з використанням попереднього індиферентного подразника. Він має сигнальний характер та організм зустрічає дію безумовного подразника підготовленим. Наприклад, у передстартовий період виникає перерозподіл крові, посилення дихання і кровообігу, коли м’язове навантаження починається, організм вже до нього підготовлений. Для вироблення умовного рефлексу необхідні наступні умови: 1. Два подразники, один з яких безумовний(їжа, больовий подразник тощо), один викликає безумовно рефлекторну реакцію, а інший - умовну (сигнальну), який сповіщає про майбутнє безумовне подразнення (світло, звук, вигляд тощо). Безумовний подразник повинен бути достатньо сильним, інакше тимчасовий зв’язок не сформується. 2. Основною умовою утворення умовного рефлексу є багатократне поєднання того чи іншого індиферентного подразника з безумовним(хоча можливе утворення умовного рефлексу під час їх кількаразового поєднання). Умовний подразник має бути індиферентним, збудження від безумовного подразника повинно бути більш сильним, ніж від умовного. 3. Індиферентний подразник має передувати безумовному, щоб набути сигнального значення. 4. Нервові центри, до яких адресовані подразнення,мають знаходитися у стані оптимального збудження. Необхідно усунути сторонні подразники, так як вони можуть викликати гальмування умовних рефлексів. Наприклад, після попередньої ізольованої дії світлового сигналу собаці подавалось підкріплення – м’ясосухарний порошок і реєструвалось виділення слини, тобто був вироблений умовний рефлекс, біологічний сенс якого полягає в підготовці організму до прийому їжі. 5. Під час утворення умовного рефлексу повинна бути виражена мотивація.Наприклад, для виникнення харчового слиновидільного рефлексу тварина повинна бути голодною, у ситої цей рефлекс не виробляється. Важливою умовою формування умовних рефлексів є здоровий, діяльний стан вищих відділів центральної нервової системи, особливо клітин кори головного мозку. Умовні рефлекси легше виробляються на екологічно близькі даному організму впливи. У зв’язку з цим умовні рефлекси діляться на натуральні та штучні. Умовні рефлекси складають певний фонд "знань", індивідуального досвіду тварин і людини. Вони формуються (накопичуються) за певних умов індивідуального життя організму і зникають за відсутності відповідних умов, відрізняючись тим самим від природжених форм пристосування. Усі умовні рефлекси були розділені на класичні і інструментальні. У разі вироблення класичного умовного рефлексу через певні інтервали після умовного подразника пред'являється який-небудь підкріплюючий (безумовний) стимул. Підкріплення йде за умовним стимулом незалежно від того, чи буде реакція тварини або її не буде. В період зміцнення асоціативного зв'язку між умовним стимулом і безумовним підкріпленням проба ізольованої дії умовного стимулу викликає умовну реакцію. Умовна відповідь повністю або частково імітує безумовну реакцію. У павловской школі індикатором формування і функціонування умовного рефлексу служила, як відомо, величина секреції привушної слинної залози собаки. Після декількох поєднань умовного і безумовного подразників, наприклад звуку і їжі, ізольоване пред'явлення умовного подразника (звуку) викликало слиновиділення. У процедурі поєднання умовного і безумовного подразників безумовний подразник (їжа) виступає в ролі підкріплення. Якщо умовний подразник повторно застосовувати без підкріплення, спостерігається згасання, тобто умовнорефлекторна відповідь поступово зменшується і зрештою припиняється. Проте після перерви знову відновлюється, але без підкріплення швидко згасає. Основною ознакою умовного рефлексу є те, що стимул в процесі утворення тимчасового зв'язку (навчання) замість властивої йому безумовної реакції починає викликати іншу, йому невластиву. Сигнал змінює свою дію під впливом наступного значущого для організму ефекту. Сигнал набуває значення цього ефекту. Таке навчання називається ефект-залежним. ВАРИАНТ 19 Метод експерименту. Фізіологічний експеримент - цілеспрямоване втручання в поточне відправлення організму, розраховане на з'ясування природи і властивостей його функцій, їх взаємозв'язків з іншими функціями і з факторами зовнішнього середовища. Поділяють на 2 види: гострий (вівісекція) і хронічний. Гострий експеримент, , має свої переваги: 1) вівісекція - один з аналітичних методів, дає можливість моделювати різні ситуації, 2) вівісекція дає можливість отримувати результати у відносно короткий термін, і недоліки: 1) у гострому експерименті відключається свідомість при застосуванні наркозу і відповідно порушується цілісність реагування організму, 2) порушується зв'язок організму з навколишнім середовищем у випадки застосування наркозу, 3) за відсутності наркозу йде неадекватний нормальному фізіологічному стану викид стресорні гормонів і ендогенних (вироблюваних всередині організму) морфіноподібних речовин ендорфінів, що надають знеболюючий ефект .
Все це сприяло розробці хронічного експерименту - тривалого спостереження після гострого втручання та відновлення взаємин з навколишнім середовищем. Переваги: організм максимально наближений до умов інтенсивного існування. Деякі фізіологи до недоліків хронічного експерименту відносять те, що результати виходять у відносно тривалий термін. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 277. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |